Анастасія Зануда

	Віктор Ющенко не виключає розпуску парламенту

Наша Україна визнала легітимність цієї більшості, але заявила про те, що відтепер вона буде в опозиції.

Блок Юлії Тимошенко спочатку знову закликав до розпуску парламенту, але згодом взяв участь у розподілі комітетів. До сесійної роботи депутати повернуться лише у четвер, аби розглянути бюджетну коаліцію на наступний рік.

Щоправда, верстати цей бюджет буде, очевидно, інший прем’єр: коаліція знову запропонувала президентові затвердити Віктора Януковича головою уряду.

Нова антикризова коаліція, про створення якої вдруге оголосив голова Верховної Ради, Олександр Мороз, арифметично дорівнює попередній, демократичній – до її складу увійшли на момент повторного проголошення 239 депутатів. Це члени фракцій Партії регіонів, соціалісти, комуністи, а також два представники фракції Наша Україна та один “б'ютівець”.

Ми вітаємо сьогоднішній крок про оголошення створення антикризової коаліції, і вважаємо, що її було створено із дотриманням вимог Конституції та регламенту. Виходячи з цього факту, фракція блоку політичних партій Наша Україна від сьогодні є у меншості, і, відтак, в опозиції. Анатолій Кінах

Згодом до нього приєдналися ще троє колег по фракції. При цьому оголошенні представники фракцій, що не увійшли до більшості, не застосовувати традиційних звукових ефектів. Юлія Тимошенко заявила, що сам факт, що представники більшості були змушені вдруге повідомляти про своє єднання підтверджує те, що першого разу формування коаліції було не зовсім легітимним. Вона також каже, що ці події нагадують їй дещо з президентських виборів 2004 року:

“Я згадую часи президентської кампанії, коли певного кандидата вітали вдруге, втретє і вчетверте вітали з перемогою, але так цього і не відбулося. Так що я не вважаю і цю коаліцію великою перемогою.”

Пані Тимошенко також закликала членів своєї фракції та фракції Нашої України відмовитися від депутатських мандатів, і хоча б у такий спосіб домогтися розпуску парламенту. Майже одразу ж з’ясувалося, що принаймні “нашоукраїнці” не пристануть на таку пропозицію, навіть якщо залишити поза увагою інші законодавчі перешкоди такому крокові.

Він може тягти, казати що я можу розпускати чи не розпускати. Буде казати: давайте ще розмовляти, якщо не Єхануров, то дайте хоча б якісь міністерства, якщо не міністерства, то Нафтогаз, якщо не Нафтогаз, то Укрзалізниця, якщо не Укрзалізниця, то 5 губернаторів. Але це затягування часу не в інтересах президента, а головне – не в інтересах держави. Володимир Зубанов

Виступаючи від імені фракції, Анатолій Кінах заявив, що Наша Україна вітає створення легітимної більшості, проте повідомляє про свій відхід до опозиції:

“Ми вітаємо сьогоднішній крок про оголошення створення антикризової коаліції, і вважаємо, що її було створено із дотриманням вимог Конституції та регламенту. Виходячи з цього факту, фракція блоку політичних партій Наша Україна від сьогодні є у меншості, і, відтак, в опозиції.”

Така заява, як вважає один із лідерів Партії Регіонів, Євген Кушнарьов, свідчить про те, що “широка” коаліція тепер навряд чи відбудеться. Він також вважає марними будь-які спроби опозиції домогтися розпуску парламенту та проведення позачергових виборів. Пан Кушнарьов підтвердив, що представники антикризової коаліції знову пропонуватимуть президентові затверджувати у парламенті кандидатуру Віктора Януковича на посаді прем’єр-міністра:

“Я гадаю, що збірна Франції та особисто Зінедін Зідан із задоволенням переграли б матч з Італією, але їм доведеться зачекати чотири роки. Так що майте терпіння, і, як ви самі нас закликали, готуйтеся працювати у тому статусі, в якому вам призначила доля. Я вважаю, що зафіксувавши сьогодні ще раз народження нашої коаліції, ми зняли всі процедурні вимоги, які були у президента України, для того, аби негайно внести кандидатуру Віктора Януковича до парламенту для затвердження прем’єр-міністром.”

У той таки час оглядачі звертають увагу на те, що протиріччя, закладені у змінах до Конституції, можуть створити ще одну колізію. За Конституцією, президент має право 15 днів розмірковувати над кандидатурою прем’єра, запропонованого більшістю. З іншого боку, 25 липня витікає 60 днів від першого засідання нової Верховної Ради.

Якщо на той момент президент не схвалить запропоновану парламентарями кандидатуру, він матиме право розпустити Верховну Раду як таку, що впродовж двох місяців не змогла визначитися із кандидатурою керівника уряду – вважають одні. Інші кажуть, що навіть у разі, як президент зволікатиме із затвердженням прем’єра, розпустити Верховну Раду він не зможе, позаяк нинішні урядовці не склали повноваження, а просто виконують обов’язки.

Утім, депутат від Партії регіонів, Володимир Зубанов, визнає, що таку правову колізію президент може використовувати для того, аби тиснути на коаліції із вимогою змінити кандидатуру прем’єра:

“Він може тягти, казати що я можу розпускати чи не розпускати. Буде казати: давайте ще розмовляти, якщо не Єхануров, то дайте хоча б якісь міністерства, якщо не міністерства, то Нафтогаз, якщо не Нафтогаз, то Укрзалізниця, якщо не Укрзалізниця, то 5 губернаторів. Але це затягування часу не в інтересах президента, а головне – не в інтересах держави.”

Водночас представник Нашої України, роман Зварич каже, що президент не має ані повноважень, ані звички на когось тиснути, але у разі, як Верховна Рада і надалі демонструватиме свою недієздатність, може скористатися своїми конституційними правами, зокрема, і щодо розпуску парламенту:

“Я не думаю, що якраз Віктор Андрійович Ющенко буде на когось тиснути чи переступати межу своїх повноважень. А що стосується питання дострокового припинення повноважень Верховної Ради, то я ще раз каже, що у випадку, якщо Верховна Рада і надалі вперто демонструватиме свою недієздатність, то, звичайно, як на мене, президент матиме можливість скористатися своїми конституційними повноваженнями.”

Утім, здається, Верховна Рада таки демонструє свою дієздатність. У вівторок були розподілені парламентські комітети, у яких є досить знакові призначення. Відомий вислів Рината Ахметова про те, що він міг би очолити комітет із боротьби з організованою злочинністю вже не виглядає жартом, як це сприймалося ще два місяці тому.

Наприклад, Євген Кушнарьов, якого Генеральна прокуратура звинувачувала у сепаратистських заявах, очолив комітет з правової політики, а Сергій Ківалов, за часів керівництва якого ЦВК другий тур президентських виборів 2004 року було визнано сфальсифікованим, став головою комітету з питань правосуддя.