Олесь Коношевич Бі-Бі-Сі, Київ

	МЗС

Ці пропозиції пролунали у Києві під час переговорів МЗС України і Вірменії Бориса Тарасюка і Вардана Осканяна.

Водночас, чимало українських політиків висловлюють стурбованість можливістю посилення російської військової присутності у Вірменії після перебазування туди частини російської військової техніки з Грузії. В українському МЗС нагадують про тимчасовість таких кроків.

Візит вірменського міністра проходив на тлі суперечливих взаємин на пострадянському просторі, зокрема, в рамках СНД, і суперечливого ставлення Єревана і Києва до НАТО, і ЄС.

Вірменія теж декларує прагнення приєднатися до Євросоюзу, але, на відміну від України, фактично проти НАТО.

	Нагорний Карабах

Єреван не думає у перспективі про ГУАМ, сподіваючись на підтримку Москви у проросійсько налаштованій частині СНД, куди входять окрім Росії і Вірменії, країни Середньої Азії і Білорусь.

Водночас, російські політики кажуть, що Росія може змінити своє ставлення до підтримки Вірменії, зокрема, у питанні Нагірного Карабаху, якщо Азербайджан піде Росії на поступки у проблемі каспійської нафти.

Під час київських переговорів проблема Нагірного Карабаху обговорювалася і вірменський міністр Вардан Осканян був налаштований оптимістично щодо перспектив врегулювання, водночас виступивши проти проведення будь-яких паралелей з іншими подібними конфліктами на пострадянських теренах. Вардан Осканян зазнчив:

„Щодо питання Нагірного Карабаху, то це проблема не сепаратизму, а самовизначення народу Карабаху. Ми не проводимо ніяких паралелей з іншими конфліктами. Якщо говорити про хід переговорів, то вони ведуться на найвищому рівні. Досягнуто серйозного прогресу, хоча залишається чимало проблем. Але я сподіваюся, що вони будуть вирішені.”

	Азербайджан та Вірменія ворогують через територію на кордоні

Київ, який дипломатично натякає на підтримку азербайджанців у конфлікті, які вважають дії вірменської сторони окупаційними, змушений стримано оцінювати оптимізм Єревана. Нагадуючи, що Київ вже був свого часу ініціатором зустрічі президентів Вірменії і Азербайджану в Криму.

Тодішня кримська зустріч двох президентів практично нічим не закінчилася, проте посол України у Вірменії Олександр Божко сказав Бі-Бі-Сі, що нині Київ вдається до спроб втілити нову пропозицію в життя:

„Ми висловили свою готовність сприяти, бодай у такий спосіб. Нещодавно проходив у Бухаресті самміт країн Чорноморського регіону. Там теж була зустріч президентів Вірменії і Азербайджану. Чому б не надати таку можливість для зустрічі і в Україні за згодою обох держав.”

	Прикордонний конфлікт залишається 'замороженим'

Як кажуть аналітики, з огляду на свого часу серйозну військово-технічну підтримку Вірменії з боку Росії, Баку різко критикував Москву за багатомільярдні поставки озброєнь – нині чимало політиків в Україні висловлюють стурбованість перебазуванням частини російської військової техніки зі своїх баз у Грузії до російських військових баз у Вірменії.

Дехто з політиків твердить, що це може посилити російську військову присутність і порушити міжнародні угоди щодо військових квот, нагадуючи про серйозні проблеми, які виникли у Придністров’ї з виведенням російських військових і техніки.

Тим часом в українському МЗС кажуть про тимчасовість такого перебазування техніки до Вірменії. Посол України у Вірменії Олександр Божко зазначив:

„Ця військова техніка буде поступово передана до Росії. Це питання міжнародних квот, міжнародних угод. І якщо десь ця квота виходить за межі, то це стає питанням переговорного процесу в контексті міжнародної політики.”

Під час нинішніх переговорів питання військово-технічної співпраці між Україною і Вірменією не порушувалися, оскільки тут пріоритетним партнером Вірменії, як вважають, залишається Росія. І, як каже український посол, конкретних програм такої співпраці між Україною і Вірменією нині не має.