Олесь Коношевич Бі-Бі-Сі, Київ

	Баку

До учасників зустрічі мають приєднатися високі представники низки інших країн з Європи і Азії. На засіданні погоджуватимуться спільні дії в галузі енергетичної безпеки.

А напередодні, 23 лютого, заступники МЗС країн-членів ГУАМ на засіданні в Баку погоджували документи щодо створення на основі цього об’єднання повноцінної міжнародної організації. Сторони також обговорили шляхи врегулювання конфліктів, зокрема в Нагірному Карабаху і Південній Осетії.

Керівник української делегації, заступник МЗС Андрій Веселовський в інтерв’ю Бі-Бі-Сі сказав, що сторони, зокрема, висловили розуміння позиції, яку посідає грузинська сторона у південно осетинському конфлікті.

З Андрієм Веселовським розмовляв по телефону Олесь Коношевич.
Перше запитання було – в якій політичній атмосфері проходило засідання з огляду на те, що за день до цього Баку відвідав російський президент Владімір Путін.

Андрій Веселовський: Атмосфера була абсолютно дружня з нахилом на перспективу. А щодо візиту російського президента, то він був згаданий лише в тому контексті, що планується сюди і візит президента України. Наші азербайджанські колеги, зокрема, висловлювали готовність зробити візит Віктора Ющенка на такому ж високому, якісному рівні, і так само цікаво і змістовно, як і візит російського президента.

Бі-Бі-Сі: Який головний підсумок засідання?

Андрій Веселовський: Було вирішено наступного місяця зібрати останнє засідання групи експертів для підготовки установчих документів ГУАМ. Ці документи мають бути підготовлені у березні, тому що орієнтовно у травні місяці передбачається Самміт ГУАМ, який цього року має відбутися в Україні, і на якому, є сподівання, ГУАМ нарешті перетвориться на міжнародну організацію.

Є ще інше важливе питання, яке обговорювалося, - це питання щодо спільних дій у вирішенні територіальних проблем, які існують в країнах ГУАМ. Зокрема, домовлено про створення експертних груп стосовно вироблення спільної позиції з цього питання і документа, яким би ми разом керувалися в міжнародних організаціях, під час двосторонніх зустрічей.

Бі-Бі-Сі: Чому учасників ГУАМ не задовольняє нинішній статус об’єднання?

Андрій Веселовський: Статус міжнародної організації і статус членів цієї організації надає серйозні політичні переваги на міжнародній арені.

Бі-Бі-Сі: Ви згадали про заморожені конфлікти. Які лунали пропозиції щодо врегулювання навколо, зокрема, Нагірного Карабаху?

Андрій Веселовський: Були обговорені всі чотири конфлікти. І Придністров’я, і Південна Осетія, і Абхазія, і Нагірний Карабах. Кожний з них має свої особливості. Навколо Нагірного Карабаху дискусія була особливо глибока, оскільки ми перебуваємо в Азербайджані. По-друге, тому, що нещодавно відбулася зустріч в Рамбуйє президентів Азербайджану і Вірменії.

Азербайджанська сторона широко інформувала про свої підходи, особливий наголос робивши на тому, що, можливо, настає той час, коли громади, колишні громадяни Азербайджану, які мешкають на території Нагірного Карабаху, і громадяни Азербайджану, які колись мешкали на тих територіях, або на сусідніх територіях, могли б почати між собою діалог, подати приклад державним структурам, як можна домовлятися. Колись ці люди жили поруч, їх батьки дружили, можливо, їх діти одружувалися. Потенціал таких контактів ще не використаний, але перші кроки в цьому напрямку вже робляться.

Бі-Бі-Сі: Щодо Південної Осетії – яка була позиція Грузії і чи була вона підтримана іншими делегаціями?

Андрій Веселовський: В Південній Осетії останнім часом відбулося певне загострення ситуації. З цього приводу навіть був відкладений візит грузинського прем’єра до Москви. Але оскільки останнім часом з приводу Південної Осетії було жваве обговорення міжнародним співтовариством, нам вдалося відчути, що у грузинських партнерів є розуміння того, що, попри загострення, справа просувається в потрібному напрямку.

В напрямку того, що є відчуття у населення Південної Осетії, що таке тривожне конфліктне існування абсолютно не в його інтересах. З боку України, як власне і з боку інших делегацій, було висловлене розуміння того, яку позицію посідає грузинська сторона, і чому вона її посідає. Тим більше, що ми знаємо, як нещодавно була висловлена позиція з цього приводу і ЄС. І вона значною мірою перегукується і підтримує позицію грузинської сторони.