Світлана Дорош Бі-Бі-Сі, Київ

	З 600 шкіл АРК лише 7 мають українську мову викладання

Секретаріат президента назвав рішення нелегітимним, спікер парламенту Володимир Литвин запевнив, що кримські депутати мали на увазі консультативний статус такого референдуму.

У той же час, і київські, і кримські оглядачі вказують на загострення політичної ситуації у Криму і згадують про початок 90-х років, коли під впливом проросійських організацій посилювалися антиукраїнські настрої.

Верховна Рада Криму ухвалила рішення про референдум на наступний день після того, як у президента відбулася нарада, присвячена політичній та соціально-економічній ситуації в автономії.

	Герб АРК

На цій нараді президент Віктор Ющенко створив робочу групу, яка підготує для низку заходів, спрямованих на врегулювання становища в автономії. Групу очолили керівник секретаріату Олег Рибачук та секретар ради нацбезпеки і оборони Анатолій Кінах.

Учасники наради, серед яких також були і керівники Криму, визнали, що політична ситуація в автономії є набагато напруженішою, ніж в інших регіонах країни. Також, вже знаючи про плановане голосування про проведення референдуму, керівники вищої виконавчої влади заявили про його не легітимність.

Я вважаю, що це виборчі технології, а не технології турботи про громадян Криму. Оскільки жодної проблеми із застосуванням російської мови у Криму немає. Це пі-ар, спрямований на розхитування політичної ситуації у державі. Анатолій Матвієнко

Говорить заступник керівника секретаріату Анатолій Матвієнко:

“Ці питання не є предметом референдуму автономії. Це неконституційна і незаконна ініціатива. Я думаю, що правоохоронні органи мають одразу ж реагувати на це. Я вважаю, що це виборчі технології, а не технології турботи про громадян Криму. Оскільки жодної проблеми із застосуванням російської мови у Криму немає. Це пі-ар, спрямований на розхитування політичної ситуації у державі”.

Той факт, що проблем із використанням російської мови у кримській автономії немає, кореспондентка Бі-Бі-Сі Валентина Самар демонструє офіційною статистикою.

“Із майже 600-т загальноосвітніх шкіл викладають українською лише у семи школах, кримськотатарською – у 15-ти. Решта шкіл у Криму – російські. Мовлення на державній телекомпанії також ведеться російською мовою, а національні редакції, а також українська мають лише кілька годин ефіру на тиждень.

Усі республіканські газети виходять російською. Але про утиски у мовній політиці держави найчастіше говорять саме представники російської громади. Гучні протести викликають спроби українізувати будь-яку сферу життя, від дорожніх знаків українською мовою до записів в офіційних документах. Анни не хочуть, щоб їх записували Ганнами, а Николаи – не хочуть бути Миколами. Останній сплеск емоцій викликали списки виборців українською мовою.

Із майже 600-т загальноосвітніх шкіл викладають українською лише у семи школах, кримськотатарською – у 15-ти. Решта шкіл у Криму – російські.

Водночас, ніхто із поборників офіційного статусу російської мови не може пояснити, що ж конкретно зміниться у житті кримчан, якщо ці гасла стануть реальністю. Оскільки російська мова і так по суті є державною у Криму, і не другою, а першою”, - каже Валентина Самар.

Тема статусу російської мови під час виборчої кампанії завжди більш активно експлуатувалася, ніж у невиборчий сезон. Однак, у даному разі чи не вперше ця тема є однією із провідних гасел партії, яка, згідно із усіма соціологічними дослідженнями, є лідером виборчих перегонів загалом по Україні і зокрема у Криму.

В автономії Партія регіонів, швидше за все, формуватиме майбутній уряд Криму. У списку партії - багато політиків, які входять до проросійських громадських організацій.

Тепер ситуація набагато гостріша. По-перше, є внутрішні проблеми України. По-друге, є цілеспрямована політика Росії стосовно України. Тому повернення “мєшковщини” цілком можливе. Вадим Карасьов

Політичні оглядачі кажуть, що ситуація у Криму зараз нагадує події початку 90-х, коли сепаратистські настрої у Криму посилилися. Однак, як зазначає політолог і один із лідерів партії “Віче” Вадим Карасьов, у ті часи Росія була ослабленою, на відміну від сьогоднішнього стану.

“Росія сама тоді переживала внутрішньополітичні конфлікти, і їй багато в чому було не до Криму. У Росії не було системної, послідовної політики стосовно АРК. Але тепер ситуація набагато гостріша. По-перше, є внутрішні проблеми України. По-друге, є цілеспрямована політика Росії стосовно України. Тому повернення “мєшковщини” цілком можливе, але не у вигляді такої гротескної фігури, як Мєшков, а у більш серйозному і системному вираженні”, - вважає політолог.

Вадим Карасьов також наголошує, що заяви українського керівництва про майбутній вступ до НАТО та ситуацію навколо маяків, де, як він вважає, не було продемонстровано обережності, підштовхують Росію до реваншу на території Криму.

Українське керівництво визнає, що на півдні України і зокрема у Криму інформаційно виграє не влада, а інші політичні сили, а також найближча сусідка – Росія. Секретаріат президента оптимістично заявляє, що найближчим часом саме на ліквідацію цієї прогалини буде спрямовано діяльність влади.