Марина Денисенко Бі-Бі-Сі, Лондон

	Юрій Василенко порушив у 2002 році кримінальну справу проти президента Кучми

Судді вирішили вести частину засідань у закритому режимі, а на інших заборонити відео, аудіо та фотозйомки.

Необхідність у закритому судовому процесі судді мотивували тим, що в ході надання свідчень може бути розкрито державну таємницю. В чому може полягати така таємниця, Марина Денисенко запитала у колишнього судді Київського апеляційного суду, який і слухає справу Ґонґадзе, Юрія Василенка.

Юрій Василенко: Там ніякої державної таємниці немає. А вся ця процедура полягає у тому, що у процесі розгляду справи, заторкуватимуться деякі дії вищих посадових осіб: пана Кучми, пана Литвина, пана Кравченка, багато інших. Взагалі суд стає на бік цих посадових осіб щоб не розкривати хто, чим і як займався.

Бі-Бі-Сі: Чи ви розглядаєте це як ознаку упередженості суддів?

Чому розмова Кучми з високо посадовцем МВС має становити державну таємницю? Ні, це – суперечить закону про державну таємницю Юрій Василенко

Юрій Василенко: Так, так. Справа в тому, що розгляд в усіх судах є відкритим. Закон припускає винятки у випадках, коли це стосується охорони державної таємниці. Що таке державна таємниця? Вона визначається законом „Про державну таємницю”. Ми ж не розглядаємо міжнародні стосунки, чи розробку секретних документів. Ні!

Бі-Бі-Сі: Судді могли мати на увазі, що працівники елітних спец підрозділів можуть володіти такими державними таємницями...

Юрій Василенко: А суд не буде з’ясовувати, чи є там державна таємниця чи ні. Чому розмова Кучми з високо посадовцем МВС має становити державну таємницю? Ні, це – суперечить закону про державну таємницю. У цьому випадку, вони можуть виказати якісь службові таємниці, але це не буде державною таємницею. Наприклад, прослуховування телефонів, зовнішнє спостереження за Ґонґадзе і все, все. Закон допускає закрите засідання лише за вмотивованою ухвалою суду у справах про злочини осіб, які не досягли 16-тирічного віку, у справах про статеві злочини, а також в інших справах, з метою запобігання розголошенню інформації про інтимні сторони життя осіб.

Бі-Бі-Сі: Ви працювали у Київському апеляційному суді. Що ви можете сказати про атмосферу, яка там панує, про рівень професійності та незаангажованості суддів, які там працюють?

Юрій Василенко: Атмосфера така, що судді взагалі, у будь-якому випадку консультуються з високо посадовцями: чи з Верховним судом, прокуратурою і так далі. Тому атмосфера, там покращилася з приходом нового керівника Чернушенка Антона Васильовича. Він відразу дав зрозуміти суддям, що до нього не слід звертатися за питанням, яку мірку покарання обрати, чи звільняти з під варти і так далі. Але загалом зміни не великі. Що стосується залу суду, то він чудовий. Там, колись розглядали справу з вбивства Столипіна. Там є обладнання, там все є. Там вміщуються на збори усі судді Києва.

Бі-Бі-Сі: Тобто там є місце для ЗМІ?

Юрій Василенко: Так, так. Тобто, коли суд так веде себе, то він сам не зацікавлений, щоб процес був відкритим. Я припускаю, що там є службова таємниця, коли за Ґонґадзе стежили, прослуховували телефонні розмови. Але це не є державна таємниця. Розмови про викрадення, вбивство чи інші дії проти Ґонґадзе не є державною таємницею. Це ж не випадок про шпигунство, зраду Батьківщині, передачу якихось секретних документів, що було б державною таємницею. А тут йдеться про службові методи, оперативно-розшукові заходи, які проводить МВС чи СБУ. Але це не є державною таємницею.