Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

За це рішення проголосували 226 депутатів. Жодного голосу за бюджет не дали фракції КПУ, Регіони України, СДПУ (о) та Блоку Юлії Тимошенко.

Цей бюджет матиме дефіцит у понад 12 мільярдів гривень, або ж 2.6% від ВВП, і виконати його буде ще важче, ніж цьогорічний – вважає міністр фінансів.

Ранкова спроба ухвалити бюджет виявилася вкотре безрезультатною. Не зважаючи на заклики спікера до депутатів хоч з огидою, але голосувати, не зважаючи на пояснення виконуючої обов’язки голови бюджетного комітету про те, що уряд, фактично, погодився із всіма вимогами депутатів, і такі принципові статті, як дотації сільському господарству, вугільній промисловості та місцевим бюджетам, були збільшені на мільярди з часу першого читання проекту бюджету, не зважаючи на запевнення прем’єра у тому, що без проголосованого бюджету не буде підвищення зарплат, пенсій, а також видатків на вибори, всього 214 депутатів підтримали бюджет.

Жодного голосу “за” не дали опозиційні фракції комуністів, соціал-демократів об’єднаних та Регіонів України. Разом із ними не голосували і нещодавні союзники влади - депутати із фракції Блоку Юлії Тимошенко.

Як твердить представник фракції, Андрій Шкіль, про-владним фракціям та урядові треба було радше шукати підтримки у політичних сил, із якими вони укладали меморандум про ненапад, маючи на увазі договір Ющенка-Януковича:

“Голосувати з огидою за такий документ, як бюджет, я не хочу. “Золотою акцією” були і голоси комуністів, і підписантів угоди між "Нашою Україною" та "Партією Регіонів". Тобто, вони уклали угоду, але все одно не голосують, бо є речі, за які голосувати просто неможливо.”

Здавалося, що голоси депутатів із БЮТ і справді мають стати “золотою акцією” у голосуванні за бюджет, а отже, його навряд чи вдасться затвердити. Проте після перерви і чергової наради керівників фракцій, нестачу 12 голосів було подолано завдяки голосуванню більшої кількості депутатів із блоку Литвина, Народної партії та позафракційних. За збігом обставин, до останніх нещодавно приєднався депутат Кирило Поліщук, який раніше входив до фракції Партії Регіонів.

Отож, можна вважати, що голос саме колишнього “регіонала” став вирішальним у цьогорічній битві за бюджет, ухвалений мінімально необхідною кількістю голосів. Як вдалося переконати 12 депутатів, розповіла виконуюча обов’язки голови бюджетного комітету, Людмила Супрун:

“Було як у тому відомому дитячому фільмі, - два рази сказав так, тричі посміхнувся...Просто я розповіла депутатам про наслідки того, що бюджет не буде ухвалено. По-перше, ми би повністю розбалансували економіку. Кабмін не має права давати жодної копійки на розвиток, якщо не ухвалюється новий закон. Фінансується тільки заробітна плата. Це означає, що 30 мільярдів гривень, призначених для інвестицій, ми залишили б у казначействі, і повністю знищили б економічний потенціал країни. Впевнена, що і ці аргументи подіяли.”

Виглядало, результативне голосування стало певним сюрпризом для міністра фінансів, який, вийшовши до журналістів у кулуари парламенту, довго підшукував слова, аби передати свої почуття після ухвалення бюджету. Коментуючи рішення парламенту, Віктор Пинзеник, заявив, що він радий з того, що наступного року країна матиме затверджений бюджет, але попередив, що він буде достатньо напружений для виконання:

“З одного боку добре те, що країна матиме документ, по якому можна жити. Але я говорив і надалі буду говорити про надзвичайні ризики цього бюджету. Бо і цьогорічний бюджет був дуже непростим, але бюджет наступного року є вкрай непростим. Ми у попередньому бюджеті виходили із дефіцитом у 1.7%, а тут ми вже маємо 2.6%. Тому у мене викликає тривогу цей документ, який є продуктом політичних обставин, а не економічних.”

Приблизно такі ж погляди щодо нового бюджету висловлюють і українські експерти. Вони вважають, що у бюджеті 2006 року закладено багато ризиків, але не мати головного фінансового документу на початок нового року було б ще більш ризиковано для бізнесу. Серед ризиків експерти називають нез’ясованість цін на російський газ, можливу нереальність основних економічних показників, зокрема, зростання ВВП до 7% за наступний рік, великий бюджетний дефіцит, який може спричинити подальшу інфляцію.