Олесь Коношевич Бі-Бі-Сі, Київ

На попередніх парламентських виборах у 2002-му році у відповідь на рішення Європейського суду ім'я пана Мельниченка було занесено до виборчого списку соціалістів.

Однак, сьогодні соціалісти кажуть, що подібний сценарій навіть не обговорювався.

На прес-конференції у Києві пан Мельниченко знову наполягав, що записи розмов президента Кучми були зроблені в президентському кабінеті, і запевняв, що голова Верховної Ради Володимир Литвин був причетний до вбивства журналіста Гонгадзе.

З перших хвилин у взаєминах між Миколою Мельниченком і Олександром Єльяшкевичем, з одного боку, і журналістами, з іншого, запанувала напружена атмосфера. Агресивність журналістів викликали заяви учасників прес-конференції про замовний харакер багатьох публікацій в ЗМІ, пов'язаних з викриттями екс-охоронця президента.

До того до зали прийшли колишні працівники Державної охорони і комендатури адміністрації президента, яких пан Мельниченко назвав своїми колишніми колегами.

Вони сиділи в першому ряду і заперечували всі звинувачення пана Мельниченка. Ледь не відбулося серйозне протистояння.

Сам пан Мельниченко категорично наполягав, що саме вів записи у кабінеті президента, підкладаючи диктофон під диван. Колишній заступник коменданта адміністрації президента Володимир Косарев в різкій формі заперечив ці твердження, кажучи , що Мельниченко був техніком і не міг заходити до президентського кабінету один.

Щодо справи Ґонґадзе, то з вуст пана Мельниченка вчергове пролунали звинувачення у тому , що у тодішнього глави президентської адміністрації, начебто, були мотиви особистої неприязні до журналіста. Сам пан Литвин неодноразово заперечував подібні твердження.

Водночас , відповідаючи на запитання, чому пан Мельниченко, знаючи про загрозу життю Ґонґадзе, не повідомив про це журналіста , пан Мельниченко сказав , що не було чіткої вказівки вбивати Георгія.