Марта Шокало Бі-Бі-Сі, Київ

Деякі батьки за уроки християнської етики - проте не всі

Але міністерство випередили українські християнські церкви – Українська православна церква, Православна церква київського патріархату, Українська автокефальна православна церква та Українська греко-католицька церква. Окрім Української православної церкви Московського патріархату.

Церкви запропонували свій план морально-духовної просвіти українських школярів. Вони радять створити спеціальну комісію, яка радитиме, як саме треба викладати християнську етику, і хочуть, щоб цей курс був обов’язковим.

«Чотири конфесії, які, можна сказати, стоять у витоків сучасної української культури та сучасної української духовності, вирішили об’єднати свої зусилля, щоби представити суспільству спільну позицію з приводу того, як ми бачимо, які духовно-моральні засади повинні бути в нашій школі.
Кожна молода людина, яка вступає в життя, якщо вона буде не поінформована про сімейні цінності, про те, що таке поняття добра і зла, що означає для сучасного громадянина України Свята Софія, ікона, які свята святкує цей народ, що живе тут протягом останніх тисячі років. Отже дуже важливо для нас, церков, щоб ми допомогли державі виробити якийсь спільний підхід морального виховання в школі на засадах української християнської культури», - сказав ієрей Роман Небожук.

Своє бачення, як треба морально та духовно виховувати українських школярів, глави цих конфесій виклали у спільному зверненні до президента, спікера Верховної Ради, прем’єр-міністра та міністра освіти.

Перш за все, вони пропонують створити при кабміні освітньо-церковну комісію, яка б за два місяці, що лишаються до нового навчального року, розробила програму духовно-моральної просвіти в Україні. Ця просвіта базуватиметься на християнстві, яке сповідує більшість українців.

До інших релігій та конфесій ініціатори звернення обіцяють ставитися толерантно, тому в курсі христиняської етики дітей знайомитимуть і з іншими релігіями. Ігумен української православної церкви київського патріархату Євстратій запевнив, що це не буде навернення до якоїсь із конфесій.

«Це предмет, який покликаний дати базові знання у галузі християнської моралі, духовності, і традицій, пов’язаних з христиняством в українській культурі. Це не буде викладання Закону Божого, як це було до революції. Це не буде проповідь в стінах школи».

Суперечність із Конституцією

Церковники, спираючись на соціологічні дані центру Разумкова, кажуть, що багато українців хочуть, щоб такі уроки в школах були. Але очевидно, що батьки дітей, які не сповідують християнства, чи є атеїстами, до такого курсу поставляться негативно.

Правник Тетяна Монтян вважає, що такий курс ні в якому разі не може бути обов’язковим, інакше він порушуватиме Конституцію України.

«Такі уроки можуть бути виключно за бажанням батьків, у вигляді факультативів. Бо церква у нас відділена від держави, і в школах у нас навчаються діти не тільки християн, а ще і атеїстів, мусульман та іудеїв. Тому змушувати дітей вивчати саме християнську етику – жорстоко і несправедливо по відношенню до них. І, перш за все, антиконституційно».

Церковники, навпаки, вважають, що християнська етика має бути обов’язковим предметом. Адже у будь-якому навчанні є елемент примусу, кажуть вони. Діти так само не хотіли б вчити хімію, математику, чи ходити на фізкультуру.

Проте чи буде цей предмет обов’язковим, вирішуватиме міністерство освіти. Досі жодних заяв з цього приводу освітяни не робили. Очевидно, що за браком часу такий курс впроваджуватиметься поступово, бо немає ні навчальної програми, ні підручників, ні кваліфікованих вчителів.

Людину треба готувати для того, щоб вона жила у завтрашньому світі, і могла серйозно цей світ сприймати Віктор Малахов

Чи потрібні уроки етики у середній школі взагалі? Про це я запитала у доктора філософії Віктора Малахова – викладача етики у Києво-Могилянській академії та автора багатьох праць на цю тему.

Пан Малахов вважає, що вивчати етику у школах треба. Але це має бути радше культурологічний і світоглядний предмет, аніж релігійний. У ХХІ столітті, коли не тільки українці, а й увесь західний світ переживає моральну кризу, виховувати дітей виключно традиційними методами, такими як релігія, чи національна ідея, не достатньо.

«Ми не можемо ігнорувати той страшний досвід, якого набуло людство за останні сто років. Не можна зараз виховувати дітей на нехай поважних традиціях, але роблячи вигляд, що не було воєн, революцій, таборів, з комп’ютерами включно. Все це страшенно змінює умови існування людини. Тому потрібно знаходити якісь нові засади для етичної рефлексії. Думаю, що надмірне переважання традиціоналістського підходу позбавить такі уроки етики належної серйозності. Людину треба готувати для того, щоб вона жила у завтрашньому світі, і могла серйозно цей світ сприймати».