|
'Авіабудування для України перспективне' | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Більшість українських і російських урядовців і аналітиків, які зібралися в Києві за круглим столом журналу «Експерт» з питань української військової промисловості, звучали в унісон у одному питанні: держава Україна має бути більш послідовною і логічною у своїй державній політиці стосовно оборонно-промислового комплексу. Один із прикладів, про які говорили експерти – українське літакобудування. За круглим столом «Український оборонно-промисловий комплекс: між НАТО і Росією» найбільш оптимістично з приводу перспектив українського літакобудування звучав російський експерт. Костянтин Макієнко з московського Центру аналізу стратегій і технологій переконаний, що український авіаційний сектор має перспективи, які в Україні недооцінюють: "Потенційно це гравець світового рівня, як мінімум масштабу Бомбардьє або Імбраєра в ніші військово-транспортних і цивільних літаків, за умов рішення завдань консолідації галузі, вибудови розумної і чіткої маркетингової, промислової політики." Пан Макієнко каже, що згідно з непрямими даними український авіапром зміг за останні роки забезпечити щорічне надходження приблизно 100 мільйонів доларів на свій розвиток. За словами російського аналітика з оборонних технологій, ці кошти забезпечили “Антонівські авіалінії” – вантажний перевізник світового рівня. Це дозволило антонівцям створити АН-70 і АН-148. Водночас, за словами Костянтина Макієнка, російські розробники літаків розпорошили надходження за вдалими контрактами і майже не пустили їх в розвиток галузі. З іншого боку аналітики кажуть, що офіційний Київ також не чітко визначає пріоритети фінансування. Зокрема колишній міністр оборони Олександр Кузьмук вважає недоцільними плани створення в Україні власного бойового літака: "У мене іронію викликають деякі повідомлення, що Україна буде створювати сама бойовий літак. Так може. Але кому він потрібний? Для створення літака потрібна (а) школа його створення – у нас її нема. (б) можливості виробничі і наукові – тут є. Але знов таки помилково, що ми будемо створювати для самих себе, тому, що ми не зможемо сьогодні конкурувати ані з МІГом, ми не зможемо зробити свій літак конкурентний Єврофайтеру". Раніше критично відгукнувся про створення власного не вантажного літака і діючий міністр оборони Анатолій Гриценко. Про наміри виробляти в Україні власний навчально-бойовий літак заявляв два тижні тому секретар Ради Національної безпеки і оборони Петро Порошенко. Російський експерт Костянтин Макієнко радить українській владі продовжити консолідацію авіаційного сектора, який міг би стати впливовим гравцем на глобальному ринку: "А тепер негативні речі – вони теж очевидні. Колосальна персональна конкуренція, яка зараз вилилась у зовсім відверту медіа війну, і лобістську війну. Все зрозуміло: Харків проти АНТК імені Антонова і «Авіанта». При цьому така конкуренція – вона подавляється, якщо є державна воля і якась державна стратегія, подавляється елементарно, бо усі підприємства державні. Нібито розуміння у політичної влади є - це консолідація і концентрація –тобто створення концерну. Але оскільки за рік до сих пір нічого не створено – це говорить, що якість української бюрократії бажає залишатися кращою. При чому, як за режиму Кучми (який вважався якби корумпованим), так само і нинішня українська бюрократія поки не продемонструвала високої свідомості. Хоча може просто минуло мало часу." На думку Костянтина Макієнка, українська держава повинна виробити і дотримуватися власної прагматичної доктрини стосовно авіабудування. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||