Олесь Конашевич, Бі-Бі-Сі, Київ

Москва пропонує ділити Керченську протоку по-братському, а Київ по-рівну

Коментуючи результати останніх україно-російських переговорів у Москві , керівник української делегації Олександр Купчишин заявив про відсутність прогресу внаслідок, як він сказав, позиції Москви, водночас не відкинувши можливість застосування заходів міжнародної юрисдикції.

Між тим чимало російських аналітиків каже ,що Москва шукатиме шляхи вирішення на двосторонньому рівні і відкидає позицію України щодо розмежування кордонів за часів Радянського Союзу.

МЗС твердить, що серед трьох головних суперечок у двосторонніх взаєминах щодо кордонів азово-чорноморських акваторій лише у проблемі Керченської протоки поки не має прогресу.

Щодо розмежування Азовського моря, то за словами українського представника, сторони досягли компромісу стосовно спільних підходів визначення лінії кордону і вже ведуться переговори навколо цієї лінії.

Спроба Росії збудувати косу у Керченській протоці до острова Тузла спричинилася до загострення протистояння

Стосовно кордону на Чорному морі, то ця проблема не можу бути вирішена, поки не розв'яжеться питання розподілу Керченської протоки. Адже не має кінцевої точки , звідки відраховувати чорноморський кордон.

Переговори щодо протоки ведуться вже багато років і нині Київ заявив, що коли не буде прогресу , то він змушений звернутися до альтернативних шляхів , в тому числі і заходів міжнародної юрисдикції.

Україна готова на рішучих кроки , хоча до цього вона уникала звернень до міжнародних судів , як це було, приміром, у багаторічній суперечці з Румунією навколо острова Зміїний.

Між тим директор російського Інституту політики Сергей Марков в інтерв'ю Бi-Бi-Сi сказав , що попри суперечливість проблем Керченської протоки, Росія не збирається звертатися до міжнародного суду, а прагне вирішити питання в ході двосторонніх переговорів.

"Тут чіткого міжнародного законодавства не існує. Тут можна у різний спосіб трактувати – чи це внутрішній простір , чи міжнародний. Відкрите , чи закрите море. Це суперечливе питання. Але у нас не має сумніву, що МЗС України звернеться до міжнародного суду, попри те , є чи не має для цього підстави. Зі свого боку Росія намагатиметься не долучати міжнародні суди, а прагнутиме вирішити питання на двосторонньому рівні. Шукаючи , без істерії, максимально правильні тональності розмови з Україною".

Києву довелося терміново будувати прикордонну заставу, аби на острів не висадилися кубанські "козаки"

Російські політологи також твердить , що позиція Росії щодо Керченської протоки викликана острахами Москви втратити контроль над Керченською протокою, а відтак фінансовими і митними втратами, а також можливістю безперешкодного проникнення до Азову кораблів НАТО. Хоча Київ завжди казав , що ця проблема вирішуватиметься на двосторонньому рівні. Ось Думка Сєргєя Маркова:

"Це проблема великого мита, яке може стягатися за прохід російських суден. Можливі жорсткі умови з боку Києва. Потім Росія хотіла б спільне керування цими водними просторами, аби не допустити прохід сюди натовських кораблів, які можуть бути ворожими до Росії. Адже ми бачимо, що Україна каже про прагнення вступати в НАТО. До того ж у нас вважається, що з попереднім керівництвом можна було домовитися, оскільки у нього попри жорсткість, була добра воля до вирішення проблеми".

Київ каже , що у нього є добра воля, проте вона, мовляв натикається на позицію Москви, яка не бажає визнавати кордони в Керченській протоці, які існували на картах ще за часів Радянського Союзу.

Посол з особливих доручень Олександр Купчишин нагадує , що нещодавно Росія і Естонія підписали Договір про кордон в тому числі і по водній частині, і ситуація там подібна до Керченської протоки.

Київ з огляду на прецедент вирішення питання з країнами Балтії, закликає Москву не застосовувати подвійних стандартів на переговорах з Києвом.

Оглядачі сходяться у тому, що попри заяви президентів двох країн до кінця року вирішити проблему, реалії не дають ґрунту для особливого оптимізму.