Олесь Коношевич Бі-Бі-Сі, Київ

Анатолій Гриценко. Фото УНІАН

На першому етапі буде виведено 150 військових, під час другого у травні 550 чоловік, і у жовтні останній контингент.

Хоча щодо останнього етапу, то, на думку міністра, тут можуть виникнути певні змішення термінів у зв’язку з політичною сиуацією в Іраку.

Всі дати, на думку Києва, узгоджуватиметься з новосформованим урядом Іраку і союзниками. Що є, мовляв, першочерговою умовою виведення. А саме виведення, як вважає міністр Анатолій Гриценко, не є виходом з коаліції.

У четвер Київ відвідає польський прем’єр Марек Белька, а на початку наступного тижня МЗС України Борис Тарасюк відбуде на перегоавори з Держсекретарем США Кандолізою Райс. Відбудуться консультації, в тому числі і щодо виведення українських військ.

Щодо гарантій виведення, то, як твердить міністр оборони, воно забезпечуватиметься американською авіацією.

Українське керівництво вважає, що настав час, коли військову присутність порібно замінити на дипломатичну, економічну, військово-технічну через здійснення низки відповідних проектів.

А оскільки цей регіон, як кажуть у Києві, відіграватиме важливу роль у формуванні континентального ринку, то присутність необхідно закріпити вже сьогодні.

Стосовно військового аспекту проектів, то Анатолій Гриценко каже, що відбуватиметься розширення підготовки іракських військових, збереження певного військового персоналу для підготовки іракцям, але це не буде військовий контингент.

Серед пропонованих Києвом проектів виділяються ті , що стосуються енергопостачання, пошук можливостей імпорту енергоносіїв, і в свою чергу експорту української електроенергії до Іраку.

Україна хоче запропонувати використання своїх трубопроводів для транзиту нафти і газу з близькосхідного регіону. Цей проект буде узгоджений, як кажуть у Києві з Єврокомісією і буде фігурувати на переговорах України, зокрема, з Туркменістаном і Казахстаном.

Українське керіввництво вже найближчим часом має намір запросити до Києва представників нового іракського уряду для налагодження політичного діалогу.

Водночас Київ згоджується, що коли деякі завдання української присутності в Іраку були зреалізовані, а саме налагодження контактів, як з заходом, так і іракським керівництвом на найвищому рівні, то налагодити співпраці щодо реалізації великих проектів як на рівні держави, так і приватних фірм, поки не вдалося.