|
Парламент України затвердив бюджет на 2005 рік | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Бюджет на 2005 рік передбачає збільшення доходів та видатків майже на третину, у порівняння із поточним роком. У бюджет закладено 6.5 % зростання ВВП та 8.7% зростання цін. Під час чи не найгострішої політичної кризи в історії України, за бюджет проголосували більш, ніж 300 депутатів, які об’єдналися у досить несподівані політичні альянси. Цього разу депутатам знадобилося трохи більше, ніж 2 години, аби ухвалити бюджет на наступний рік. Найблискавичніше ухвалення бюджету, за який проголосувала конституційна більшість депутатів – 339. Як і під час виборчої кампанії, одним із головних факторів ухвалення бюджету 2005 року стало питання підвищення пенсій. Виконуючий обов’язки прем’єра, Микола Азаров, пояснив, що згідно із Конституцією, уряд має право фінансувати лише видатки, передбачені бюджетом. У разі, як на 1 січня бюджет не ухвалено, видатки фінансуються на рівні одного місяця минулого року. У січні 2004 року середня пенсія в Україні складала 170 гривень, а на сьогодні вона становить 290 гривень. Але це не означає, що пенсіонери отримуватимуть стільки ж і в січні 2005 року – попередив Микола Азаров: "Виникає парадоксальна ситуація, коли є гроші для фінансування дефіциту Пенсійного фонду, інших соціальних програм, але немає законних підстав для їх перерахування до відповідних фондів. 31 грудні я не можу здійснити це перерахування, бо це не передбачено законом про бюджет 2004 року, а 1 січня я не можу, бо закону про бюджет 2005 року не існує". Опонент виконуючого обов’язки керівника уряду, голова парламентського бюджетного комітету і депутат від "Нашої України" Петро Порошенко заявив, що у разі несхвалення бюджету, новообраний президент вже за тиждень опинився би в ситуації, коли 11 мільйонів пенсіонерів отримають на третину менше, ніж вони отримували за старого президента, із відповідними соціальними наслідками, зовсім не бажаними і в без того напруженій політичній ситуації, і що саме такі міркування змушують його заявити, що бюджет 2005 року є ганебним, але що за нього треба голосувати: "Якщо закон про державний бюджет, поганий закон, до якого більшість фракцій не мають жодного стосунку, і з яким більшість народних депутатів не погоджуються, не буде прийнятий, починаючи з 5 січня 11 мільйонів пенсіонерів залишаться без пенсії". Вперше за бюджет голосували комуністи Приєдналися до такої логіки і комуністи. Вони вперше за 13 років незалежності у повному складі проголосували за бюджет. Водночас соціалісти та депутати з блоку Юлії Тимошенко, тобто соратники голови бюджетного комітету у коаліції "Сила народу", категорично відмовилися голосувати за бюджет, запропонований урядом прем’єра у відпустці. Вони заявили, що це означатиме спільну відповідальність за невиконання роздутого і нереального бюджету, у якому консервуються всі існуючі пільги олігархів, а також передбачається можливість відновлення бартерних схем в енергетиці. Їхня пропозиція полягала в тому, аби ухвалити окремий закон, який передбачав би виплату підвищених пенсій та зарплат у січні та лютому наступного року, а тим часом після обрання нового президента і формування нового уряду розробити принципово новий бюджет. Цікаво, що таку логіку підтримали і соціал-демократи об’єднані, які входили до про-урядової більшості, що, утім, не завадило їм згодом таки проголосувати за бюджет. Законопроект про особливості виплати пенсій та зарплат на початку 2005 року розробив депутат від НУ і член комітету з питань фінансів Віктор Пинзеник, який твердить, що для виплат підвищених пенсій у бюджеті 2005 року не існує джерел: “Чому не можна голосувати за такий бюджет? Пенсіонери отримують пенсії за рахунок сплати нарахувань на заробітну плату. Ростуть зарплати, збільшуються і пенсії. Що ж сталося зараз? За цей рік середня зарплата зросла на 27 %, а пенсії – на 70 %. Це такий дисбаланс, який вже завалив Пенсійний фонд, зараз завалить бюджет, а згодом і всю фінансову систему України. Ось у чому трагедія цього ганебного документу. І проблема тут не втому, що правильного рішення немає, а у впертому небажанні ухвалити таке рішення.” Проте несподівано після такого виступу Віктор Пинзеник заявив, що відкликає свій законопроект. Додатковим аргументом для депутатів стали і слова спікера про те, що президент Кучма навряд чи погодиться підписати такий спеціальний закон. Загальний настрій депутатів, напевне, висловив Юрій Кармазин, який у своєму 1505 виступі, що є рекордом ВР, заявив, що голосуватиме за цей бюджет “зціпивши зуби”. У прикінцевих положеннях щойно ухваленого бюджету йдеться про те, що до 15 лютого новий уряд має запропонувати, а Верховна Рада затвердити зміни до бюджету. Голова бюджетного комітету, Петро Порошенко, вважає, що зміни будуть суттєвими. Проте Віктор Пинзеник вважає, що це буде зробити дуже непросто, адже в ухваленому документі вже закріплені всі грошові потоки в державі, в тому числі і між регіонами. Президент Леонід Кучма заявив, що підпише ухвалений парламентом бюджет, хоча й вважає його дуже складним для виконання. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||