Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Аналітики у Києві кажуть, що це не зовсім так.

"У нас є вугілля і метал, а от на решті території України – самі лише буряки," – такі аргументи наводять ініціатори відокремлення Південно-Східного регіону України.

Вугілля у Донбасі дійсно є, але вже не перший рік воно видобувається завдяки величезним дотаціям із державного бюджету України.

У бюджеті цього року, наприклад, на програму "Українське вугілля" виділено 4 мільярди 200 мільйонів гривень, плюс 1 мільярд гривень із резервного фонду на покриття заборгованості із шахтарських зарплат.

Для порівняння, такі проблеми, як туберкульоз та СНІД, масштабність яких визнана багатьма міжнародними організаціями, разом отримали 90 мільйонів, а програма "Українське зерно" – трохи менше мільярда гривень.

Таким чином, каже експерт Інституту Світової Економіки Академії Наук Ірина Клименко видобуток донбаського вугілля фінансується всією Україною. Вона не погоджуються, що Донбас дає 80% українського ВВП:

"У більшості копалень видобуток вугілля є нерентабельним, а ті компанії, які є прибутковими, їх дуже небагато, вони вже приватні, і, звичайно, не можуть відчутно впливати на ту цифру, яка лунала з того регіону, що східні області дають до 80% ВВП."

Ще однією блакитною фішкою південно-східних регіонів є метал.

Проте, понад 70% українського металу йде на експорт, а отже, ця галузь дуже залежить від зовнішньої кон’юнктури.

Росія давно вже жорстко обмежує надходження на свої ринки українського металу, останні два роки обмежують його і США та ЄС.

Як кажуть аналітики, саме це змусило українських металургів переорієнтуватися переорієнтувалися на Китай та Африку, причому досить успішно.

Проте основою їхнього успіху на зовнішніх ринках є і дешева робоча сила, і дешева електроенергія, яка надходить до південно-східної України зі всієї території.

Крім того, саме на цих територіях знаходяться більшість так званих вільних економічних зон, які надають значні пільги підприємцям і нічого до бюджету – каже Ірина Клименко:

"Ці вільні економічні зони просто збагачували тих людей, які реєструвалися там як підприємці, і мали всілякі пільги. Ці пільги вони обертали своїми прибутками, продаючи імпортовані товари по всій Україні, які до них надходили за нижчими цінами, ніж до інших. У разі, як Донеччина стане самостійним регіоном, сенс у таких зонах все одно пропадає."

Крім того, треба враховувати, що металургійна галузь всі ці роки користується великими податковими пільгами – говорить керівник Інституту Реформ Володимир Лановий:

"Прибутки металургів утворюються за рахунок того, що 20% від проданої продукції повертається їм чистими доходами через повернення ПДВ. Друга складова – це те, що ті балансові прибутки, які вони показують у своїх балансових звітностях, обкладаються податком у 9%, тоді як решта підприємств платить 25%. Якщо буде відокремлення територій Сході і Півдня від Центру і Заходу, то вони не будуть отримувати ці пільги, бо будуть платити податки, аби утримувати відповідні служби свого регіону."

З іншого боку, на думку керівника Інституту Реформ, Володимира Ланового, нерентабельність українського вугілля можна пояснити тим, що власники підприємств, які входять до ланцюгу вугілля-кокс-метал, занижують ціни на вугілля, аби собівартість металу, який вони продають на експорт була меншою, ніж у конкурентів.

Саме штучною збитковістю шахт можна пояснити те, що шахтарі роками не отримували зарплати, і, до речі, почали їх отримувати не тоді, як Віктор Янукович був керівником регіону, а тоді, коли ставши прем’єр-міністром, отримав контроль над державним бюджетом.

Володимир Лановий вважає, що людей просто ввели в оману у цьому питанні:

"Ціни на вугілля завжди були заниженими. Віктор Ющенко, коли був прем’єром, започаткував вугільні аукціони, на яких мала бути встановлена реальна ціна донбаського вугілля, шахти отримували б доходи, і проблем із заробітною платою не було б. Янукович за вказівкою Кучми зірвав ці вугільні аукціони. Так що, нажаль, мешканці Донбасу не знають, хто кинув їх у стан збитковості і несвоєчасних виплат зарплат."

Керівник Інституту Реформ каже, що переважна більшість західних областей України дійсно є дотаційними, але, водночас, їх годує не схід, а центральні області, і, понад усе, Київщина, яка є основним бюджетним донором.

Володимир Лановий також звертає увагу на те, що впродовж минулого і поточного року зростання промислового виробництва у Західній і Центральній Україні становлять 30-40 %, у той час, як у Дніпропетровській, Одеській, Харківській та Луганській областях вони знизилися до 7-10% на рік.