Лариса Івшина твердить, що технічних причин для невиходу газети не було

Я можу сказати, що сьогодні вперше за вісім років існування наші читачі не змогли отримати газету „День”. І найперше, щоб я хотіла сказати – це вибачитися перед ними і сказати, що журналісти „Дня” не мають до цього прикрого факту ніякого відношення.

Бі-Бі-Сі: А що, власне, сталося? Це була якась заборона?

Лариса Івшина: Мені здається, що все це обумовлено обставинами, які передували, власне, цьому останньому перед виборами номеру, і нам були запропоновані матеріали, і ми сказали, що не можемо їх опублікувати ні з правових, ні з професійних, ні з етичних міркувань.

Я не можу зараз називати ці конкретні речі, тому що я не була об'єктом переговорів. І саме тому я вважаю – хоч будуть говорити, що це, можливо, якась технічна причина. Технічних причин не було – я переконана, що це було обумовлено просто намаганням поставити якісь матеріали, які, до того ж усього, могли нас дискредитувати, бо вся вже агітація, пропаганда заборонена в останній день виборів. А я, так собі уявляю, що репутація газети є річчю дуже важливою, і ставлення читачів для нас дуже важливе, тому ми відмовили в такому прагненні поставити такі матеріали.

"Люди з владних кабінетів"

Бі-Бі-Сі: Пані Ларисо, а не могли б Ви, будь ласка, сказати, хто саме пропонував ці матеріали?

Лариса Івшина: Я можу тільки сказати, звичайно, що ці люди з владних кабінетів.

Бі-Бі-Сі: А чи можна говорити про те, що це була заборона ініційована кимось і чи є якесь офіційне формулювання заборони?

Лариса Івшина: На жаль, немає якогось офіційного формулювання, є тільки те розуміння, яке виходить з усього, що ми знаємо про цю ситуацію; і я переконана, що буде зроблено немало, що закамуфлювати саму цю справу під якісь технологічні збої. Але ми сьогодні запитували всіх наших фахівців, і вони підтверджують, що газета була зроблена якісно і вчасно, і збої відбулися вже тоді, коли газета вирушила до комбінату „Преса України”.

Бі-Бі-Сі: Як Ви самі оцінюєте причини такої заборони?

Лариса Івшина: Я переконана, що сама по собі відмова друкувати якісь брудні речі стала в Україні якимось ексклюзивним фактом, і вона страшенно дратує. І мені здається, що це дуже нерозумно: наша газета проводила дуже зважену позицію і об’єктивно, на мій погляд, давала точку зору і тих, й інших кандидатів.

Це, очевидно, агресія, яка спровокована надзвичайно великим напруженням передвиборної боротьби, - я пояснюю це цим. Мені хотілося б вірити, що воно спаде, і суспільство повернеться до якогось примиренного діалогу. Адже треба все-таки жити разом всім опонентам, і всім тим, хто зараз нещадний, жорстокий і безжалісний. Досі, я думаю, ті, хто мав справу з газетою „День”, - вони розуміли, що ми досить часто бували навіть компромісними. Бо за нами біографія – наприклад, вибори 1999 року, - ми багато чого бачили.

"Все, що стосується цієї країни, буде вирішуватися завтра"

Бі-Бі-Сі: Як Ви вважаєте, чи варто очікувати на наступний номер?

Лариса Івашина: Я вважаю, що все, що стосується цієї країни, буде вирішуватися завтра (інтерв’ю було взяте у суботу, 20 листопада – Бі-Бі-Сі). І, зокрема, навіть такі речі, як буде виходити газета, в якому форматі вона буде, з яким керівництвом вона буде...

Але мені було прикро, що сьогодні наші читачі не побачили матеріалу. На першому плані було фото з сенатором Лугаром і текст про це; а на третій сторінці було інтерв’ю з послом Штюдеманном і дуже цікава розмова про те, як проходять вибори у Німеччині. Там була моя авторська колонка. Там було багато опитувань і цікавих текстів. Там було два історичні цікаві матеріали. І мені здається, що несправедливо заважати журналістам пропонувати свою працю читачам, і що можна вже переходити до цивілізованого діалогу. Суспільство зараз показує, що воно готове до цього. З ним треба спілкуватися аргументами – і не тиском чи заборонами. Це – програшна справа, і це, очевидно, підтвердить завтрашній день.

Інтерв'ю брала Ірина Мойсеєнко