|
Тележурналісти протестують проти утисків | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Понад 40 українських журналістів із телеканалів, яких називають провладними, виступили проти цензури на тих засобах масової інформації. Під відповідною заявою, яку було оголошено у четвер, підписалися журналісти телеканалів Інтер, ICTV, "Нового каналу", Тоніс та НТН. У четвер вранці ведуча "Сніданку з 1+1" Юлія Бориско залишила своє робоче місце в прямому ефірі – після програми вона попрощалася з глядачами і побажала їм вільних та чесних виборів. За кілька годин по тому стало відомо, що 7 журналістів, які працювали на загальнодержавний канал "1+1", залишили своє робоче місце. Відмовляючись від будь-яких коментарів із того приводу, журналісти оприлюднили заяву, де причиною відмови від роботи називається небажання працювати за вказівкою владних структур. "Ми відмовляємося брати участь у інформаційній війні. Цю війну влада розв'язала проти власного нарорду, намагаючись перемогти на президентських виборах шляхом залякування та сили. Ми звільняємося з 1+1 після цілої серії тривалих, але невдалих переговорів із керівництвом ТСН. Ми підписалися після того, як провалилися всі спроби відмовитися від політики темників та цензури. Ми визнаємо, що за нинішніх умов ми не можемо професійно виконувати свої обов'язки та подавати суспільству правдиву інформацію". Телеканал 1+1 вважається таким, що має відношення до соціал-демократів об'єднаних та вже близько трьох років працює за так званими "темниками" з Адміністрації президента України. Окремо від заяви журналістів 1+1 з'явилася інша декларація щодо небажання працювати за вказівкою влади, під якою поставили свої підписи понад 40 співробітників чотирьох українських телеканалів, які називають "провладними". Востаннє така масована журналістська акція провадилася напередодні парламентських слухань щодо свободи слова у 2002 році, коли сотні журналістів із різних ЗМІ поставили свої підписи під заявою, де мовилося про тиск та цензуру в українських медіа. Проте цього разу, як зауважує журналіст телеканалу ICTV Сергій Швець, йдеться про упередженість подачі інформації напередодні президентських виборів. "Ми, журналісти українських телеканалів, занепокоєні загрозою висвітлення вирішального періоду виборів у спотвореному вигляді. Всупереч стандартам професійної журналістики влада, а під її тиском частина власників та менеджерів телеканалів прагнуть замовчувати важливі події або перекручувати їх сутність". Наразі підписанти тієї заяви збираються лише дотримуватися стандартів подання об'єктивної та перевіреної інформації та мають намір відмовитися від виконання так званих "темників". Журналісти не знають, що чекатиме на них із боку власників каналів після оприлюднення таких їхніх намрів. Проте, як зазначає редактор "Нового каналу" Юлія Жмакіна, свою роботу вони наразі залишати не збираються. А ведуча спортивних новин "Нового" Лідія Таран додає, що не залежно від звільнення чи не звільнення співробітників каналів із міркувань протидії цензурі, зараз погляди переважної більшості журналістів щодо цього є тотожними. Жмакіна: "Не можна засуджувати тих, хто йде, чи тих, хто не йде. Поки ми обираємо шлях на своїх робочих місцях боротися за свою професію". Таран: "Треба говорити про єдність журналістів, незалежно від того, на якому каналі вони працюють і чи можуть вони підписати таку заяву. Наші колеги з "плюсів" вже не можуть публічно говорити такі речі. В них є один шлях – звільнення. Ми цим самим кажемо про журналістську солідарність і про те, що журналісти різних каналів, в яких є різні власники, все одно єдині у своєму пориві працювати чесно". Відмова від роботи за темниками журналістів провладних українських телеканалів відбувається на тлі інших ускладненнь навколо роботи українських ЗМІ. Попри розблокування рахунків 5-го каналу, який вважають наближеним до представників опозиції, там від понеділка триває голодування – через неврегульованість Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення ліцензування мовлення 5-го у Києві та побоювання, що канал не працюватиме під час голосування 31 жовтня. Так само співробітники ТРК ЕРА не переконані в тому, що той телеканал у виборчу ніч вийде в ефір. У четвер телекомпанія оприлюднила повідомлення, де також йдеться про можливість найближчим часом позбавлення її ліцензії на мовлення на частоті, яку вона сьогодні поділяє із загальнодержавним каналом УТ-1. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||