Олесь Коношевич Бі-Бі-Сі, Київ

Напередодні міністр оборони Євген Марчук заявив, що його відомство поки не знає, що сталося з цими ракетами, вважаючи, що головною причиною були недоліки облікової ситстеми.

Валерій Мунтіян водночас заявив, що є підтвердження утилізації ракет, проте невідомо, куди зник продукт утилізації.

У ситуації з ракетами Валерій Мунтіян звинувачує так звану "модель проїдання", коли видатки на утримання війська перевищують критичну межу в 75 відсотків, а також "модель марнотратства", згідно з якою за 12 років не проведена повна інвентаризація озброєння і боєприпасів.

Заступник міністра оборони каже, що нині створено комісію СБУ і військової прокуратури, яка займається пошуком зниклих ракет.

Також Валерій Мунтіян, критикуючи стан справ в армії, затаврував "модель деградації", суть якої полягає в тому, що за рахунок відсутності відповідної бойової підготовки і модернізації озброєнь кожен рік бойовий потенціал зменшується майже на 10 відсотків.

За твердженнями оборонного відомства, на кінець 2005 року непридатними до використання може стати 70-80 відсотків ракетно-артилерійського озброєння, 50 відсотків винищувачів та літаків-розвідників, 6 відсотків бомбардувальників.

Радикальний реформатор
Валерій Мунтіян вважає, що сьогодні необхідно відмовитись від поступових змін і перейти до радикального реформування Збройних сил.

Він назвав успішним розвиток співпраці з НАТО, нагадавши, що ратифікація Верховною Радою України Меморандуму про доступ військових НАТО на українську територію є черговим кроком виконання зобов'язань у рамках Плану дій "Україна-НАТО".

Представники альянсу, неодноразово критикуючи українську армію за її велику чисельність, немобільність, відсутність достатнього фінансування, підтримували наміри Києва змінити ситуацію, зокрема, провести скорочення до кінця цього року Збройних сил на 80 тисяч, а до кінця 2005 року скоротити українську армію до 200 тисяч.

Водночас представники альянсу твердять, що реформування збройних сил є лише одним з елементів наближення України до стандартів НАТО. Не менш важливими, а можливо й найголовнішими, на їхню думку, залишаються демократичні цінності, зокрема, повага до ЗМІ, прав опозиції, верховенство права, демократичні президентські вибори.