Ольга Макарчук для Бі-Бі-Сі, Київ

Це компакт-диск, який охоплює серію аналітичних програм, підготовлених журналістами редакції, раритетні архівні фотографії, - деякі з них оприлюднюються вперше, - і свідчення людей, яким вдалося пережити голодомор.

Голодомор 32-33 років є досі закритою темою для України – говорить Голова дослідників голодомору Левко Лук'яненко. Під час презентації мультимедійного проекту української служби Бі-Бі-Сі "Могила без хреста", присвяченого жертвам голодомору, оглядачі були єдині в тому, що українці й досі зберігають у своїй підсвідомості страх перед голодом.

За словами першого віце-президента Києво-Могилянської академії Михайла Брика, компакт-диск Бі-Бі-Сі щодо голодомору доповнить історичні матеріали тих подій семидесятирічної давнини, але, мовляв, аби побороти так званий "ген голоду", потрібні роки.

"Влітку, коли виникла чергова хлібна криза, народ весь залякано став у черги за хлібом. Генетично вже включено жахливий ген страху і голоду в свідомість нашого народу. І єдиний, як на мене, є шлях – позбавитися цього страху, бути впевненим, що голоду не буде. Але для цього треба знати нашу історію. Це не справа одного дня, це не справа лише Бі-Бі-Сі. Це довготривалий шлях дослідження нашої історії", - сказав він.

Сьогодні вже немає суперечок щодо того, був голодомор в Україні чи ні. Депутат від БЮТу Левко Лук'яненко зазначає, що саме останні кілька років дали поштовх у просуванні належного визнання голодомору парлаемнтом та урядом.

Кілька днів тому вже було затверджено переможців проекту пам'ятника жертвам голодомору на Володимирській гірці і оголошено про створення неподалік відповідного музею та Інституту дослідження геноциду. Здається, що все, про що зараз сперечаються дослідники голодомору? - це кількість жертв, які за різними підрахунками становлять від 5 до 12 мільйонів, і те, чим усе-таки був голод почтаку тридцятих та середини сорокових в Україні - геноцидом чи злочином проти людства.

15 травня минулого року Верховна Рада визнала голодомор 1932-33 років актом геноциду українського народу, проте уряд досі не зміг переконати в цьому світову громадськість. Під час минулорічного 70-річчя відзначення голодомору у своїй декларації ООН засудила голодомор в Україні як тяжкий злочин проти людства. Але щоб голодомор таки був класифікований ООН як геноцид, пройде чимало часу – певен радник голови Верховної Ради з міжнародних питань Юрій Щербак.
"Дуже непросто буде пробити цю ідею в світовому масштабі, - сказав він. - Я сказав би так, що дивлюся на цю справу помірковано оптимістично. В довгостроковій перспективі я переконаний, що голодомор в Україні буде визнано геноцидом, якщо не 192 країнами-членами, то якоюсь їх кількістю".

Низка країн – серед яких Сполучені Штати, Канада та навіть іспанський регіон Країна Басків – минулого року засудили на парламентському рівні голодомор як геноцид. Проте, за словами Юрія Щербака, для офіційного визнання ООН бракує в основному принципового погодження з цим Росії, Великобританії та Сполучених Штатів. Щодо офіційного Києва, попри критику в бік українського МЗС, пан Щербак каже, що дипломати роблять усе можливе, аби домогтися визнання голодомору як акту геноциду.

Разом із тим історики констатують, що кілька тисяч наукових робіт та статей про український голодомор з'явилися переважно не в Україні, а виданий Бі-Бі-Сі компакт-диск є першим подібним українським проектом.

Кількасот СД-ромів проекту "Могила без хреста" буде поширено у школах і на історичних факультетах українських вузів.