Катерина Хінкулова Бі-Бі-Сі, Київ

Дехто вже може собі дозволити букет квітів - але навряд чи щодня

Соціолог Ірина Бекешкіна з фонду "Демократичні ініціативи" говорить про те, що прибутки низькі у великої кількості людей.

"Якщо судити за даними опитувань, - каже вона, - то у нас нижче прожиткового мінімуму живе 74%. Але це що стосується офіційних прибутків".

Проте кількість людей, які, за власним визначенням, мають середній рівень прибутку, зросла за останні 5 років.

"Коли ми питаємо людей, до якої категорії вони себе відносять, - бідних, трошки нижче середнього чи середніх, - то зараз 28% респондентів визначають себе як людей середнього прибутку. До 1999 року показники весь час погіршувались, але відтоді почали покращуватись," - каже соціолог.

Ціна здоров'я

Ірина та Петро, до яких я завітала в гості, кажуть, що маленька платня – то не лише нездатність купити нові речі чи зробити ремонт. Пригостивши мене борщем, Ірина розповіла, що вони з чоловіком у ресторанах не бувають ніколи, але часом ходять до оперного театру – де в бельєтаж можна купити квитки по 12 гривень.

Але найгірше починається, якщо починаєш хворіти і потрапляєш до лікарні, де виникають нові витрати.

"По-перше, - каже Ірина, - ліки – вони дуже дорого коштують. А по-друге... Ось моєму батькові мають робити невдовзі операцію, то сказали, що йому як пенсіонеру та учаснику війни треба буде гроші тільки на ліки – 250 гривень, а як буде насправді, подивимось".

Далі розмова заходить про витрати іншого характеру.

Ірина: "Хабарі треба давати починаючи з ліфтера, по гривні даєш ось так, в іншому разі..."

Петро: "Ну, це не хабарі, це подарунки..."

Ірина: "Ну, так подарунки – ліфтер, санітарки, потім сестри, потім лікарі..."

Петро: "Вони заробляють вкрай мало, це для них єдине джерело прибутку. Там можна працювати або ченцям, які заради милосердя працюють, або заради ось цих подарунків, в іншому разі люди не підуть туди. Вони дуже мало заробляють – і лікарі теж. Ось у мене мама у січні ногу зламала, то їй лікар сказав – якщо хоче далі лікуватись, то давайте вже за кошти".

Ірина: "Аби візок отримати, треба санітарці, відповідальній за візки, дві гривні ось сюди, в кишеньку, дати. Це просто якийсь жах.”

Хлібом єдиним?..

Ірининої платні вистачає на квартплату, і ще гривень 50 залишається. Які продукти харчування можна придбати за її прибуток? Ми вирушаємо до найближчих крамниць, перестрибуючи через калюжі, аби там прицінитися.

По дорозі Ірина каже, що в житті речі мають бути легшими.

“Треба планувати далі – відпустка, поїздки. Ці проблеми мають вирішуватися легко. А у нас – це ціла подія, коли щось купив. Показуєш це іншим, пишаєшся. Одним словом, ціла велика подія у житті.”

Наша перша зупинка - гастроном, де ціни, за словами Ірини, середні, але і тут вона не все може собі дозволити.

"Готові речі, салати, вінегрети - це дуже дорого, – каже Ірина. - Я це можу зробити сама і ніколи не купую."

Далі ми заходимо у супермаркет, фактично поруч з гастрономом. Тут яскравіше освітлення, система самообслуговування і приязний персонал, хоча охоронці дещо підозріло косять на мій мікрофон.

Грошей не вистачає всім. Одним на харчування, другим на машину, що комусь – заводик купити. Бідність – це якість життя, це певне соціальне гетто Ірина Бекешкіна, соціолог

"Тут все те саме, тільки дорожче, - розповідає Ірина. - Особливо фрукти. Хоча банани - по чотири гривні, так само як на базарі. Але тут, звичайно, купувати приємніше, ніж десь там з вантажівки."

Депресія

Життя Ірини з її платнею у 250 гривень і нестабільною платнею її чоловіка не є чимось екстраординарним для більшості українців. Їхня вища освіта не зробила їх заможними, і зараз якість їхнього життя лишається дуже скромною. Соціолог Ірина Бекешкіна каже, що саме у якості життя і полягає головна проблема бідності.

"Проблема бідності не в тому, що людям не вистачає грошей. Грошей не вистачає всім. Одним на харчування, другим на машину, що комусь – заводик купити. Бідність – це якість життя, це певне соціальне гетто. Крім телевізора, цим людям нічого не доступно – відпочинок, книжки, поїздки. Це також психологія. Постійна бідність спричиняє до апатії і депресії, до нездатності вирватися з середовища і використати шанси, навіть ті, які є."

Програми із серії Української служби Бі-Бі-Сі, присвячені бідності, готують Катерина Хінкулова та Ірина Моїсеєнко. Слухайте їх на наших хвилях у суботу о 19-00 за Києвом, повтор - у неділю о 17-00.