Світлана Дорош Бі-Бі-Сі, Київ

Парламент спокійний лише іззовні

Головний результат вівторкового засідання – це схвалення постанови, згідно з якою зміни до Конституції не передбачатимуть обрання президента України у стінах Верховної Ради. Такого компромісу досягли парламентська більшість та кілька опозиційних фракцій - а саме, соціалісти і комуністи.

Представники більшості, а також лідери соціалістичної та комуністичної фракцій заявляють, що ухвалена постанова – чи не єдиний компроміс, який зможе розблокувати роботу Верховної Ради і зрушити з місця конституційну реформу, оскільки знято головний подразник у політичній дискусії – спосіб обрання президента.

Тепер, як кажуть і лідери більшості, і керівники СПУ та КПУ, під час постатейного розгляду поправок до Конституції можна буде домовлятися про прийнятні для усіх формулювання і остаточний зміст нової редакції Конституції.

Дві опозиційні фракції вважають нелегітимною грудневу постанову в цілому

Невдоволення двох фракцій

Однак дві опозиційні фракції – "Блоку Юлії Тимошенко" і “Наша Україна” - вважають, що у парламенті вчергове було порушено регламент і називають ухвалену постанову нелегітимною, оскільки, як вони кажуть, нелегітимною була і постанова про схвалення у першому читанні конституційних поправок 24 грудня.

Віктора Ющенка турбує не лише це. Він звинувачує соціалістів у зраді інтересів опозиційної трійки і називає “неправильним кроком” і “ганьбою” той факт, що Олександр Мороз пішов на переговори із главою адміністрації Віктором Медведчуком.

Це голосування легітимізувало те, що відбулося у парламенті 24 грудня ... Сьогодні ми отримали механізм, за яким чинна влада збереже своє існування Віктор Ющенко

Окрім того, лідер “Нашої України” каже, що оскільки пропоновані конституційні зміни передбачають суттєве посилення повноважень прем'єр-міністра, - то ними передусім скористається чинний глава уряду Віктор Янукович, і що саме таким є сценарій влади.

“Трапилось одне. Це голосування легітимізувало те, що відбулося у парламенті 24 грудня. Ця постанова, фактично, передає усі ключові повноваження від президента до прем'єр-міністра. Потім ми підемо у 2006 році на вибори, які катуватимуться тим же адміністративним ресурсом, як зараз у парламенті. Сьогодні ми отримали механізм, за яким чинна влада збереже своє існування”, - сказав Віктор Ющенко.

Натомість, лідери парламентської більшості в один голос кажуть про те, що блок Ющенка насправді лише на словах – за політичну реформу, насправді ж – переслідує інші цілі.

Це ж була їхня основна вимога – вилучити норму про обрання президента парламентом. Ми це зробили, але вони знову незадоволені Леонід Кравчук

Лідер фракції об'єднаних соціал-демократів Леонід Кравчук, зокрема, так відреагував на невдоволення представників "Нашої України": “Це ж була їхня основна вимога – вилучити норму про обрання президента парламентом. Ми це зробили, але вони знову незадоволені. Я гадаю, що тут є одна проблема – це проблема великих повноважень для їхнього президента. Вони впевнені, що виграє Ющенко і що він повинен мати такі ж повноваження, які має чинний президент”.

Відповідь соціалістів

У кулуарах парламенту чи не найактивніше обговорюються подальші стосунки між лідерами трьох опозиційних фракцій після того, як соціалісти долучилися до голосів більшості та комуністів. На сьогодні можна напевне вести мову про образу Ющенка і Тимошенко на свого партнера по опозиції. Сам Олександр Мороз такі закиди не сприймає.

«Сьогодні більшість змушена була голосувати саме так. Я б не перебільшував усвідомлення ними цього голосування. Вони просто змушені, інакше б «зависли» повністю ті рішення, що були на минулій сесії. І ми, одні із авторів конституційної реформи, мусили цим скористатися - і так, ми скористалися», - сказав Олександр Мороз.

Володар "золотої акції"?

Під час парламентської кризи аналітики багато говорили про те, що стратегічним завданням адміністрації президента є загітувати Соцпартію підтримати конституційну реформу, позаяк голосів більшості і комуністів може не вистачити. Невелика соцфракція цього разу заволоділа так званою «золотою акцією», яка може відіграти вирішальну роль у конституційному процесі.

Суперечливі питання

Попри оптимістичну налаштованість стосовно перспектив політреформи – а тепер багато хто говорить про шанси втілити її до жовтневих президентських виборів, - залишається багато питань, відповіді на які – дуже непрості. Наприклад, незрозуміло, чи й далі більшість наполягатиме на тому, щоб чергові – тепер вже всенародні вибори - відбувалися 2006 року і чи згодні з цим їхні тимчасові союзники – соціалісти і комуністи?

Окрім того, опозиція – і швидше за все, усі чотири фракції – домагатимуться ухвалення закону про вибори на пропорційній основі та затвердження членів Центральної виборчої комісії. Не менш спірне питання – з якого часу запроваджуватимуться ті чи інші зміни, що потраплять до конституційного проекту. Це все - питання, від яких залежатиме, чи знайдеться для остаточного голосування за нову Конституцію необхідні 300 голосів.