|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Спільні заяви християнських церков в Україні
Керівники та предстоятелі кількох християнських церков в Україні на спільному засіданні ухвалили два звернення до українського народу, - з приводу річниці Голодомору 1932-33 років та Нового 2004 року. Заяву підписали керівники та предстоятели Української православної церкви Київського патріархату, Української греко-католицької церкви, Римо-католицької церкви, протестантських церков євангельських християн-баптистів та п'ятидесятників. У спільному зверненні голів християнських церков з приводу сімдесятої річниці голодомору йдеться про те, що голод 1932-33 років в Україні є "фактом влаштованого більшовицькою радянською владою геноциду українського народу та злочином проти людства". Церковні діячі також висловлюють подяку урядам країн та міжнародним організаціям, які дали належну оцінку подіям 1930-х років в Україні.
Голови церков вважають, що спомин про ці події має стати фактором єднання українського народу, а вшанування пам'яті жертв голодомору має бути гідним та загальнонаціональним. Про це, зокрема, сказав уповноважений представник греко-католицької та римо-католицької церков, керівник бюро Української греко-католицької церкви в місті Києві, протоієрей Олекса Петрів: “Поряд із констатацією фактів того, що відбулося, звернення чітко вказує, хто є винуватим. Окрім того, звернення до всього народу України містить таке прохання, щоби в Україні, все ж таки, попри всі проблеми, був збудований відповідний загальнонаціональний меморіальний комплекс. І також - щоб задля збереження пам'яті, задля науки для майбутніх поколінь у навчальних програмах були обов'язково введені уроки, присвячені голодомору".
Про єдність ідеться також й у зверненні церков до українського народу напередодні Нового року. У ньому предстоятелі християнських церков висловлюють стурбованість тим, що, як мовиться у заяві, "знову підносяться голоси тих, хто заради влади, яка трактується як засіб до збагачення, а не спосіб служіння, протиставляє Схід і Захід України, правий берег Дніпра – лівому, російськомовних – україномовним, православних – католикам чи протестантам". Представники церков твердять, що ці заяви мають засвідчувати здатність християн різних конфесій висловлювати спільну думку з актуальних питань сьогоднішнього дня. Говорить речник УПЦ КП ігумен Євстратій: "Це показує, що є неправдивою та думка, що церкви не можуть домовитися між собою. Ці документи, які ми оприлюднюємо, є доказом того, що християни можуть спільно протистояти злу, можуть спільно виступати з приводу тих проблем, які існують і у світі, і в українському суспільстві. Цей голос є вільним, є таким, який походить не від якогось тимчасового бажання, а від покликання сумління кожного керівника та представника тієї чи іншої конфесії". Разом із тим, під зверненнями немає підпису предстоятеля офіційно наймасовішої української церкви – УПЦ Московського патріархату, митрополита Володимира. Представники інших церков пояснюють це тим, що УПЦ МП не брала участь у спільній нараді, але твердять, що як зустрічі церковних діячів, так і їх заяви є відкритими для приєднання. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||