Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Парламентська Асамблея Ради Європи починає слухання звіту про виконання зобов'язань України як члена Ради Європи.

Моніторинговий комітет ПАРЄ підготував звіт з українського питання, який мають затвердити депутати Ради Європи.

Як повідомляє зі Страсбурґа наша спеціальна кореспондентка Світлана Дорош, моніторинговий комітет підготував проект резолюції після візитів до України.

Доповідачами по Україні є вже не один рік Ханна Северінсен і Рената Вольвенд.

В проекті резолюції ПАРЄ відзначає суттєвий прогрес у правовій і судовій реформах в Україні, але водночас, практично по всьому тексту висловлюється стурбованість тим, що застосування законів у цій сфері ще недостатньо виконується.

Відповідні закони були ухвалені з урахуванням європейських рекомендацій.

Окрім того, в резолюції багато місця відведено становищу засобів масової інформації і журналістів в Україні.

Звернуто увагу на те, що досі не розкрито кілька резонансних злочинів, зокрема - справу Ґонґадзе, справу Олександра Єльяшкевича.

В проекті резолюції є формулювання "політичні в'язні" - воно застосовано до тих, хто брав участь у демонстрації 9 березня 2001 року і покараний судом.

В проекті йдеться про наявність впливу посадових осіб на розслідування справ, так чи інакше пов'язаних з політикою.

Як новий вид політичної цензури згадані в проекті так звані "темники", є твердження про спроби президентської адміністрації встановити контроль над засобами масової інформації.

Назагал, проект резолюції є достатньо жорстким, повідомляє наша кореспондентка, але нагадує, що це - лише проект.

На засіданні має постати питання про припинення моніторингу України, про що мова йшла і в попередні роки.

На офіційному рівні Київ прагне скасувати спостереження ПАРЄ за станом прав людини та дотримання європейських норм в Україні, стверджуючи, що надзвичайних проблем цих галузях немає.

Але якщо з країни знімається моніторинг, це означає, що, на думку ПАРЄ, в цій країні немає серйозних проблем і що вона має достатній рівень демократії.

Вже відома заява Асоціації засобів масової інформації України, яку пов'язують з управлінням інформації адміністрації президента: Асоціація заявила, що проект резолюції в тій частині, де йдеться про становище засобів масової інформації, побудований "на чутках і плітках".

Окрім того, наприкінці минулого тижня в Сттрасбурзі побував генеральний прокурор України Святослав Піскун, який переконував посадових осіб Ради Європи в істотному прогресі в Україні.

Принаймні один серйозний аргумент у Святослава Піскуна був - розкриття справи про вбивство журналіста Ігоря Александрова.

Світлана Дорош повідомляє, що група українських депутатів, які входять до факцій більшості Верховної Ради, запропонували майже 20 поправок до проекту резолюції.

Головний сенс поправок - у пом'якшенні формулювань і в припиненні моніторингу.

Проте деякі представники української опозиції закликають Раду Європи і далі активно стежити за діями влади.

Депутат Юрій Костенко в складі української делегації на слуханнях каже, що українська влада подає Європі змішані сигнали щодо своїх намірів.