Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Ольга Макарчук для Бі-Бі-Сі, Київ

Міністерство транспорту та Академія наук України в середу вступили в фінальну боротьбу за Дунайський біосферний заповідник в Одеській області.

Румунський порт зручніший для кораблів у Босфорі

На початку листопада тут мають споруджувати дамби для прокладення судноплавного шляху через ядро заповідника – гирло Бистре.

Мета - принадити судна

Відповідний указ було підписано президентом України ще у червні. Таким чином Україна прагне перенадити до своїх портів до 60 відстоків від потоку суден Дунаєм. Іншими словами, збільшити прохід суден українською дельтою річки в понад 30 разів.

Окупити витрати на будівництво шляху у 200 мільйонів гривень Україна має намір протягом дев'яти років за умови, що більшість транзитних суден будуть іноземними.

Конкурентний порт діє в Румунії

Проте експерти сумніваються в такій результативності проекту, оскільки неподалік пролягання гирла Бистре у румунській Констанці віднедавна діє потужний порт. Фахівці кажуть, що для більшості суден, які входять до Босфору, ним користуватися зручніше, оскільки вони виходять відразу на трисотому кілометрі Дунаю, а не йдуть в обхід його українською дельтою.

Проте головною проблемою проекту Дунай-Чорне море в Академії наук України вважають не економічну, а екологічну.

Науковці твердять, що це загрожує вимиранню деяких рослинних і тваринних видів і руйнуванню природної екосистеми не лише в регіоні, а й за межами країни. Колишній міністр екології й лідер Партії зелених Сепргій Курикін узагалі вважає саме питання будівництва судової ходи по центру біосферного заповідника неприпустимим.

Біосферні заповідники

В Україні налічується 21 природний заповідник і тільки 4 з них отримали за рішенням ЮНЕСКО статус біосферних. Від звичайних заповідних зон біосферні відрізняються тим, що кожен з них є невід'ємною одиницею глобальної системи, й завдяки спостереженню за ними робляться висновки про процеси розвитку біосфери загалом.

Цей баланс може бути порушено задля створення, і, натомість, створено не зовсім придатну судову ходу. Адже, за оцінками науковців, вже після будівництва замулену зону доведеться щороку приводити до нормального стану.

Альтернатива

В якості альтернативного маршруту науковці пропонують шлях Соломонів рукав - Жебріанівська бухта, який передбачає лише реконструкцію з'єднувального каналу.

Вони запевняють, що в результаті Україна зможе конкурувати з Румунією завдяки більш зручному розташуванню шляху, а сам шлях обходитиме активну зону заповідника. Навіть кошти на це, які трохи перевищують вартість проекту по гирлу Бистре, шукати не треба – на це вже є приватний інвестор.

Проте у Мінтрансі наполягають на шляху через Бистре, хоч і знають про особливий статус Дунайського біосферного заповідника. Там уважають, що кілька кілометрів, які буде відведено на спорудження дамб, не вплинуть негативно на екологію регіону.

Більше того – попри чисельні протести з боку Академії наук України, міністр транспорту Георгій Кирпа під час свого брифінгу в середу заявив, що екологи проект Дунай-Чорне море схвалили.

Війна виграна?

У науковців є кілька припущень, чому в Міністерстві транспорту ігнорують альтернативний маршрут. По-перше, урядовці начебто уважають шлях через Бистре дешевшим, а, по-друге, науковці кажуть, що в такому разі проект міг би щороку отримувати потужні бюджетні вливання, оскільки лише ремонтні роботи на каналі обходитимуться у близько 35 мільйонів гривень річних.

Тим часом війна між екологами і міністерством транспорту вже скидається на виграну урядовцями – у середу Міністр транспорту України Георгій Кирпа пообіцяв, що вже в квітні наступного року через гирло Бистре підуть перші судна.