Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Юрій Кушко Українська служба Бі-Бі-Сі

Україна здивована такою жорсткістю вимог

Прем'єр-міністр Киргистану Ніколай Танаєв зобов'язав міністерство зовнішньої торгівлі та промисловості прискорити повернення українського боргу.

На сьогодні, за оцінками кирзизької сторони, цей борг становить 28 мільйонів доларів за м'ясо, тютюн, вовну, бавовну та шовк.

Пан Танаєв погрозив, що в разі як Україна не погасить своїх боргів, офіційний Бішкек перешкоджатиме її вступу до СОТ.

Новини в тому, що Киргизстан вимагає повернення боргів, немає. Новина радше у тому, у якій спосіб це робиться.

Несподівана жорсткість

Еміль Алієв, провідник киргизької опозиційної партії "Арнамис" (Гідність), в інтерв'ю Бі-Бі-Сі зазначив, що вимога щодо України лунає з вуст Бішкека жорсткіше, ніж вимоги до інших країн, які завинили йому навіть більше.

"Киргизстану, - заявив він, - винні й сусідні республіки, що з нами межують, ще навіть більші суми. І щораз виникає питання про їхні борги. Але не у такій категоричній формі. Завжди є прагнення до якихось компромісних варіантів."

Чим же тоді пояснити таке ужорсточення вимог саме щодо України? Колишній посол Британії до Центральної Азії Пол Берн в інтерв'ю Бі-Бі-Сі сказав, що найочевидніше пояснення полягає в тому, що Бішкек володіє інструментом впливу на Україну, бо він є членом Всесвітньої організації торгівлі, куди прагне вступити Україна.

Політика проти економіки

На думку провідника киргизької опозиційної партії "Арнамис" Еміля Алієва, в питанні українського боргу більше політики, ніж власне економіки.

Він також припускає, що в данному випадку йдеться про дещо більшу гру і про, можливо, залаштункові інтереси третьої сторони, яка у такий спосіб використовує Киргизстан у тиску на Україну.

"Частково такий елемент присутній, - заявив пан Алієв. - До того ж, це не така вже величезна сума - 28 мільйонів доларів - для держави. І можна було б в інший спосіб вирішити проблему боргів. А отже, знову ж таки, тут, на мою думку, більше політики"

Північний слід?

Як каже колишній британський дипломат Пол Берн, пошуки відповіді на можливу причетність третьої сторони часто-густо змушують оглядачів озиратися на північ, у бік Москви: "Дехто припускає можливу причетність Росії - що то, мовляв, вона могла звернутися до Бішкека з проханням застосувати ті важелі впливу, аби затягнути вступ України до Світової організації торгівлі.

При цьому згадають про попередні намагання Росії запобігти тому, аби Україна долучилася до СОТ раніше, ніж це зробить сама Росія. Існують і побіжні обставини, які можуть свідчити на користь версії про причетність Росії. Зокрема те, що Москва та Бішкек впродовж останніх кількох років помітно наблизилися одне до одного."

Борг сприймається по-різному

Офіційний Київ поки що не реагує на чергові вимоги Бішкека щодо сплати так званого українського боргу. Киргизький журналіст Султан Джумагулов звертає увагу на те, що власне питання боргу дещо по-різному подається кожною зі сторін.

"Киргизька сторона, - каже він, - завжди твердить, що Україна, мовляв, визнає ці борги за собою. Але я не вважаю, що так воно є насправді. Бо, скажімо, коли у квітні цього року президент Кучма перебував з візитом у Бішкеку і коли його спитали про це на на прес-конференції, то він нічого не казав ані про визнання боргу, ані про його повернення. Він лише обмежився твердженням, що деякі складнощі існують, і пообіцяв знайти вирішення проблеми."