Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Це підвищення має розпочатися вже з листопада, а за рік поступово ці показники мають зрости менше, ніж на 200 гривень. Водночас в уряді кажуть, що таке незначне, як для однієї особи, підвищення, у масштабах країни коштуватиме понад 70 мільярдів гривень доходів, а відтак, може спричинити високу інфляцію, звільнення працівників бюджетної сфери та повернення до практики невиплати зарплат. Одразу після цього депутати також проголосували за мораторій на підвищення цін на ліки “до завершення економічної кризи.”

За іронією долі, при ухваленні законопроекту про підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплатні, від профільного бюджетного комітету парламенту мусив виступати Олег Ляшко, депутата від БЮТ, фракція якого була єдиною, хто категорично не погоджувався голосувати “за” цей законопроект.

Пан Ляшко нагадав головні аргументи уряду, який також виступає категорично проти ухвалення цього законопроекту. Зокрема, Олег Ляшко заявив, що за розрахунками Міністерства фінансів, загальна потреба у додаткових коштах для виконання цього закону у наступному році становитиме майже 72 мільярди гривень, а до кінця поточного року знадобиться ще близько 8 мільярдів гривень.

Оскільки таких доходів у бюджеті нема і не передбачається, то, аби виконати щойно ухвалений закон, урядові доведеться або надрукувати ці мільярди, і спровокувати черговий стрибок інфляції, або припинити сплачувати зарплатню бюджетникам – каже заступник голови парламентського бюджетного комітету Олег Ляшко.

Водночас автор законопроекту, депутат від Блоку Литвина Олег Зарубінський, каже, що оцінки того, скільки додаткових коштів потребуватиме втілення закону у життя, постійно змінюються, а натомість прожитковий мінімум та мінімальна зарплатня, від яких залежать не тільки зарплати бюджетників, але й пенсії, стипендії та інші виплати соціального характеру, залишаються на докризовому рівні. Пан Зарубінський також пропонує урядові внести зміни до підготовленого ним проекту бюджету на наступний рік, і фінансувати ці видатки за рахунок скорочення витрат на себе та на президентський секретаріат.

Водночас заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук твердить, що 70 мільярдів гривень, які треба витратити на виконання закону про підвищення мінімальної зарплатні та прожиткового мінімуму, складають понад третину нинішніх доходів бюджету, а відтак, відшукати таку суму тільки у витратах на утримання Кабміну і президентського секретаріату неможливо.

Більше того, каже урядовець, таку суму навіть запозичити важко. А відтак, щоб виконати закон, треба буде масово звільняти бюджетників, адже їх зарплати і тарифна сітка розраховані саме на основі визначених законом показників.

Володимир Матвійчук також каже, що уряд не змінював своїх розрахунків щодо законопроекту:

“Неінфляційних джерел фінансування цих додаткових видатків не існує. У бюджеті немає доходів, щоб профінансувати такі видатки. Тобто, забезпечити виконання цього закону можна лише через скорочення вчителів, лікарів, працівників культури. Всього потрібно буде скоротити 1.6 мільйона посад у бюджетній сфері, або ж 45% від їх загальної чисельності.”

Одразу після ухвалення закону про підвищення мінімальної зарплатні та прожиткового мінімуму депутати також ухвалили закон про мораторій на підвищення цін на ліки "до завершення економічної кризи". Аби в аналогічний спосіб припинити зростання цін на "соціально важливі товари" парламентарям не вистачило 11 голосів.

Наразі доля закону про підвищення мінімальної зарплатні та прожиткового мінімуму залежить від президента. У БЮТ вже заявили, що звертатимуться до Віктора Ющенка із проханням заветувати цей закон. Без голосів фракції БЮТ у депутатів навряд чи вистачить голосів, аби подолати президентське вето. Лише напередодні президент звернувся до Конституційного суду стосовно іншого закону – про видатки на Євро 2012, які до кінця цього року мають скласти 10 мільярдів гривень.

Цей закон всіляко підтримували урядовці, а також депутати від БЮТ. Вони двічі ініціювали подолання вето президента, який вважає, що видатки у 10 мільярдів гривень будуть здійснені за рахунок емісії і можуть підірвати фінансову стабільність в країні. Тепер перед президентом постане питання: чи підписувати закон, який передбачає видатки у 8 мільярдів гривень, яких, як виглядає, також немає у державному бюджеті України.