Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

“Деньги” досліджували, наскільки тривалим буде зміцнення гривні.

“Фокус” розмірковує над тим, якими будуть результати чергового підвищення комунальних тарифів у Києві, які від 1 червня зростуть удвічі.

“Корреспондент” пише, що нечувані ціни та низька якість обслуговування у готелях стає головним каменем спотикання між УЄФА та українськими містами.

Всупереч публічним заявам західних банкірів, чим гірше виглядає фінансовий стан України, тим більша вірогідність надання Україні чергового траншу. "Власть денег"

“Власть денег” у статті “Кредит недовіри” пише, що головною причиною того, чому МВФ надає Україні багатомільярдні кредити, є бажання задовольнити інтереси закордонних кредиторів, від яких Україна отримувала свої позики раніше: “Коли у рамках першоквітневої акції протесту українські ліворадикали за допомогою таблички “зачинено” символічно припинили роботу київського представництва Міжнародного валютного фонду, мало хто пригадав, що ще зовсім недавно МВФ сам планував піти на такий крок. Вже відома була навіть дата закриття офісу – травень 2009 року. Але початок кризи все поставив із ніг на голову. На тлі чуток про можливість дефолту МВФ ухвалив рішення про виділення уряду Юлії Тимошенко кредиту на суму у 16.4 мільярдів доларів. Першого траншу у розмірі 4.5 мільярдів вистачило, аби на півроку зняти загрозу зриву виплат зовнішніх боргів корпоративного сектору. Тому у лютому 2009 МВФ дозволив собі відмовити Києву у другому транші кредиту, згадавши про невиконання умов програми Stand by. Але варто було на початку квітня з’явитися другій хвилі чуток про дефолт, як фонд одразу відрив гаманець для другої порції позики. Хоча ситуація із виконаннями умов МВФ була ще гіршою, аніж у лютому. Уряд певно що і надалі експлуатуватиме цю страшилку, яка змушує МВФ бути більш поступливим. Всупереч публічним заявам західних банкірів, чим гірше виглядає фінансовий стан України, тим більша вірогідність надання Україні чергового траншу,” – пише “Власть денег,” і прогнозує, що Київ вчасно отримає і третій транш кредиту МВФ у червні – адже далі у липні багато українських банків саме мають повертати борги перед західними фінансовими інституціями.

“Деньги” досліджували, наскільки тривалим буде зміцнення гривні: “Загальна думка експертів зводиться до одного – влітку буде затишшя, а от з осені можлива девальвація. Погляди розділилися тільки з приводу швидкості падіння гривні. Восени для вітчизняних підприємств прийдуть терміни погашення зовнішніх позик. Компаніям та банкам доведеться скуповувати валюту, що розбалансує ринок. Ще один фактор – наближення президентських виборів. Природно, що не останню роль у ситуації, що складається, відіграє Міжнародний валютний фонд. Крім того, скептики із сумнівом ставляться до перспектив збільшення притоку валюти до України,” – пишуть “Деньги,” і наводять експертний прогноз курсу гривні до долара на кінець року – від 8.5 до 9.3 гривень за долар, із характерною обмовкою: “якщо не відбудеться якихось різких змін у політичному та економічному житті країни.”

Загальна думка експертів зводиться до одного – влітку буде затишшя, а от з осені можлива девальвація. Погляди розділилися тільки з приводу швидкості падіння гривні. Восени для вітчизняних підприємств прийдуть терміни погашення зовнішніх позик. Компаніям та банкам доведеться скуповувати валюту, що розбалансує ринок. Ще один фактор – наближення президентських виборів. "Деньги"

“Фокус” розмірковує над тим, якими будуть результати чергового підвищення комунальних тарифів у Києві, які від 1 червня зростуть удвічі. Столична влада і компанії-монополісти, які постачають киянам воду і тепло, кажуть, що підвищення тарифів дозволить привести їх до “економічно-обгрунтованого” рівня. А от експерти переконані, що комунальники навряд чи отримають більше грошей: “Мер Києва Леонід Черновецький нагадав, що навіть за новими тарифами кияни будуть платити менше, ніж мешканці деяких інших регіонів. У більшості областей комунальні послуги подорожчали ще наприкінці минулого року або на початку поточного. Як свідчить досвід цих регіонів, разом із тарифами зростають і борги за комунальні платежі. Там, де тарифи вищі, аніж середньому по країні у 1.5-2 рази, приблизно на стільки ж зросла і заборгованість перед комунальними службами.

Саме тому, як вважають експерти, кияни цілком можуть зірвати плани столичних монополістів. За даними Держкомстату, борги українців за комунальні послуги невпинно зростають. Якщо до червня минулого року сума заборгованості складала 7.5 мільярдів гривень, то зараз вона сягнула 10 мільярдів,” – пише “Фокус,” і наводить приблизні розрахунки нових комунальних тарифів для середньої двокімнатної квартири: квартплата із 68 гривень зросте до 102 гривень, опалення – із 93 до 162 гривень, вода – холодна і гаряча – зі 66 гривень до 117. Тобто, у порівнянні із червнем минулого року місяці витрати киян на квартиру зростуть на 70%.

Квартплата із 68 гривень зросте до 102 гривень, опалення – із 93 до 162 гривень, вода – холодна і гаряча – зі 66 гривень до 117. "Фокус"

“Корреспондент” у статті “Оце так номер!” пише, що нечувані ціни та низька якість обслуговування у готелях стає головним каменем спотикання між УЄФА та українськими містами у питанні підготовки до Євро 2012: “Пошук місці для проживання в українській столиці у популярній європейській системі он-лайн бронювання готелів Booking.com видає список із 3 готелів. Вибір різко збільшується до 333, якщо змінити предмет пошуку на Прагу, місто із значно меншою, аніж у Києві, чисельністю населення. Не на нашу користь виявляється і порівнянні цін у готелях. Астрономічні ціни справили враження навіть на досвідчених інспекторів УЄФА. Як результат, мери українських міст-кандидатів отримали від президента УЄФА Мішеля Платіні попередження із наполегливою порадою виправити ситуацію. Він закликав місцеву владу вплинути на власників готелів, аби ті знизили ціни і до кінця цього літа підписали всі необхідні документи із бронювання номерів. В іншому разі про чемпіонат можна забути,” – пише “Корреспондент,” і нагадує, що номер у тризірковому українському готелі коштує 300-400 євро за добу, тоді як у аналогічному готелі Парижа, Берліна чи Відня вартість не перевищує 150 євро. У чотири - та п’ятизіркових готелях розрив ще більший – 250-300 євро у європейських столицях і 900-1000 євро в українських готелях.