Анастасія Зануда, Бі-Бі-Сі, Київ

“Фокус” намагається відповісти на запитання, коли варто очікувати завершення економічної кризи, і чи сягло економічне падіння свого дна.

“Власть денег” у редакційній статті також пише про оптимістичні та песимістичні новини.

“Корреспондент” розповідає про таке нове кризове явище, як комунальний офіс, і таке старе, як лихварство.

“Деньги” пишуть про те, чого варто очікувати від входження держави у капітал комерційних банків.

Важливішим є те, якою буде Україна, що переживе кризу. А це визначатиметься не результатами виборів, а готовністю політичних лідерів до здійснення структурних реформ. Британський Economist

Британський Economist у статті “Шоу Віктора і Юлії, продовження” розповідає про те, як лідери помаранчевої революції, які розсварилися, не можуть провести Україну через реформи, потрібні для одужання економіки: “Країна, що переживає дефолт, захлинається у соціальних протестах та політичному хаосі, розпадається на шматки. Такою уявлялиУкраїну у кошмарних снах на Заході. Ця країна перша попросила про фінансову допомогу МВФ, її валюта перебувала у вільному падінні, економіка скорочувала темпами у 9% річних. Проте виглядає, що зараз у Києві найголовнішою справою є встановлення тентів для вуличних кав’ярень, а не наметів для демонстрантів...Навіть на промисловому Сході країни, де виробництво скоротилося майже на третину, настрої є досить м’якими. Одна із причин полягає у тому, що довіра до влади є такою низькою, а кризовий досвід таким потужним, що українці не бачать сенсу у тому, аби виходити на вулиці. У важкі часи краще зосередитися на вирощуванні картоплі. Протестні акції, до яких закликав опозиційний лідер Віктор Янукович, були порівняно малочисельними. Грошей на платню демонстрантам не було. А розігрів протестних настроїв на вотчині пана Янукович міг би роздратувати бізнесменів, які його підтримують, і змушені нині скорочувати робочі місця і зарплати. Іншою причиною відносного спокою може бути те, що після кількох років зростання економіки, багато українців мають деякі заощадження, що допомагають пережити кілька скрутних місяців,” – пише Economist, і розповідає про чергові вибори в Україні та учасників цих виборів – як старих, так і нових. Утім, часопис робить висновок, що майбутнє України залежатиме навіть не від того, хто переможе на цих виборах: “Важливішим є те, якою буде Україна, що переживе кризу. А це визначатиметься не результатами виборів, а готовністю політичних лідерів до здійснення структурних реформ,” – пише Economist.

По-перше, до зрозумілих антикризових кроків українська влада не вдається. По-друге, традиційні зовнішні ринки збуту української продукції зараз переживають не найкращі часи. “Фокус”

“Фокус” у статті “У пошуках дна” намагається відповісти на запитання, коли варто очікувати завершення економічної кризи, і чи сягло економічне падіння свого дна, адже у першій половині квітня з’явилося багато заяв від провідних політиків та фінансистів про світло у кінці тунелю: “Нічого дивного у такому оптимізмі немає. Ще років п’ять тому словосполучення “економіка очікувань” увійшло в моду. Криза підтвердила його справедливість: якщо всі вкладники банку N очікують, що він лусне, - вони біжать знімати гроші з рахунків, і він дійсно лускає. Те ж саме стосується акцій будь-якої компанії, і навіть галузей промисловості. Тому заяви політиків та економістів про те, що скоро стане легше, - цілком розумні антикризові заходи. Якщо, звісно, подібні прогнози хоч трохи засновані на чомусь,” – пише “Фокус,” і наводить кілька песимістичних чинників: “По-перше, до зрозумілих антикризових кроків українська влада не вдається. Тобто на внутрішній ринок як на джерело розвитку економіки розраховувати не доводиться. По-друге, традиційні зовнішні ринки збуту української продукції зараз переживають не найкращі часи. З метало все погано – попит на нього у світі від вересня 2008 впав на 50-60%. Україна скоротила виробництво на 33-38%. З хімією не краще: після газової війни українські мінеральні добрива виявилися не конкурентноздатними за ціною,” – перераховує негативні фактори “Фокус,” але згадує і два позитивні чинники – невеличке зростання фондового індексу та стабілізацію курсу гривні.

“Власть денег” у редакційній статті також пише про негативні і позитивні новини: “Найприємнішою новиною минулого тижня стало повідомлення НБУ про те, що у першій половині квітня інтерес українців до іноземних валют різко зменшився. Громадяни купили доларів у п’ять разів менше, ніж у першій половині березня. Правда, підступають сумніви, що разом із інтересом до доларів українці поступово втрачають інтерес до і гривень, а також до багатьох харчів – у зв’язку із падінням доходів. Але про це Національний банк дипломатично промовчав,” – пише “Власть денег.”

Сьогодні на тлі повної зупинки банківського кредитування лихварі та напівофіційні брокери – головні гравці кредитного ринку. "Корреспондент"

“Корреспондент” пише про нове життя українських офісів під час кризи, коли, намагаючись мінімізувати витрати, підприємці замість цілих офісів орендують лише робочі місця: “Подібний формат комунальних офісів називають “коворкінг-центрами” – від англійського “спільна робота.” Вважається, що піонером цього бізнесу був американський програміст Бред Ньюберг. У 2005 році він запропонував усім бажаючим у суборенду вільні робочі місяця в офісі, який знімав для себе. За неповні чотири роки цей різновид офісної оренди став популярним не тільки у США, але й в усьому світі. В Україні такі приміщення почали з’являтися лише минулого року, на сьогодні їх кількість зросла вже до десяти, і, за словами учасників ринку та експертів – це лише початок,” – пише “Корреспондент.”
Водночас у статті “Кредити по понятіям” часопис пише і про відновлення під час кризи такого призабутого від початку 90-х років явища як лихварство: “Сьогодні на тлі повної зупинки банківського кредитування лихварі та напівофіційні брокери – головні гравці кредитного ринку. Відсутність конкурентів дає їм можливість безпрецедентно збільшувати відсотки і заробляти на відчаї українців надприбутки. Як результат, ринок небанківського кредитування став майже хітом сезону в Україні. За найскромнішими оцінками, його обсяги на початок 2009 року досяг майже 2 мільярдів гривень. І це ще не межа. Експерти упевнені - зростання триватиме до відновлення банківського кредитування,” – пише “Корреспондент,” і попереджає про небезпеки, пов’язані із подібним позичанням грошей.

Процес рекапіталізації супроводжуватиметься передачею державі певної частки у статутному капіталі банків, які рятуватимуть. Попереду нас очікує ціла низка скандалів: власники націоналізованих банків навряд чи змиряться із втратою солідних сум, у які колись оцінювалися їх фінансові установи. "Деньги"

“Деньги” пишуть про те, що уряд та Національний банк відібрали 7 комерційних банків, які отримають бюджетні кошти в обмін на націоналізацію де-факто. “Лікування” банків може розтягтися на рік, а запровадження тимчасових адміністрацій, під час роботи яких буде заморожена видача вкладів, є обов’язковою умовою: “За словами виконуючого обов”язки міністра фінансів Ігоря Уманського, зараз іде мова про рекапіталізацію банку Надра, Родовід-банку, Укрпромбанку, Фінанси і Кредит, Укргазбанку, Імекс-банку та банку Київ. Розробка програми, на яку потрібно близько 20 мільярдів гривень, триватиме максимум місяць, а от її реалізація – не менше року. При цьому обов’язковою умовою буде запровадження тимчасових адміністрацій у всіх банках – навіть у тих, кого це щастя поки що оминуло. Це, природно, потягне за собою мораторій на виконання вимог вкладників. Процес рекапіталізації супроводжуватиметься передачею державі певної частки у статутному капіталі банків, які рятуватимуть. Попереду нас очікує ціла низка скандалів: власники націоналізованих банків навряд чи змиряться із втратою солідних сум, у які колись оцінювалися їх фінансові установи,” – пишуть “Деньги.”