|
400 мільйонів на реконструкцію доріг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Президент пропонує урядові переглянути і доопрацювати рішення, що були ухвалені для отримання чергового траншу кредиту МВФ. - Україна отримає від Світового банку 400 мільйонів доларів на реконструкцію доріг. - Київ із зацікавленістю очікує на оприлюднення ініціатив Росії щодо нової міжнародної угоди про енергетичну безпеку. - У березні Україна скоротила виробництво сталі майже на 40%, але при цьому зберегла за собою 7 місце у світовому рейтингу. - До 2030 року у світі залишаться тільки 3 великі постачальники газу – Росія, Іран та Катар – вважають у Газпромі. - Російські компанії будуватимуть нафтопровід до Китаю, від якого отримають 25 мільярдів доларів кредиту.
Президент Віктор Ющенко пропонує урядові переглянути і доопрацювати рішення, що були ухвалені Кабінетом міністрів для отримання чергового траншу кредиту МВФ – про це йдеться у листі президента до прем’єра. На думку президента, 7 із 17 постанов не стосуються співпраці із фондом, і впроваджують непрозорий порядок фінансування державних інституцій – заявив заступник голови президентського секретаріату Олександр Шлапак.
Світовий банк надасть Україні кредит на 400 мільйонів доларів на реконструкцію і модернізацію шляхів – угоду про це було підписано у Києві у вівторок. Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко, яка була присутня на підписанні угоди, заявила, що великі інфраструктурні проекти – це саме, що треба Україні під час кризи, оскільки подібні проекти передбачають створення тисяч робочих місць. За словами прем’єра, позика Світового банку надається Україні терміном на 30 років. Україна із зацікавленістю очікує на оприлюднення ініціатив Росії щодо нової міжнародної угоди про енергетичну безпеку – заявив спеціальний уповноважений президента України з енергетичних питань Богдан Соколовський. Водночас він вважає, що пропозиції російського президента Дмітрій Мєдвєдєва дуже схожі на ті, що їх неодноразово висловлював президент України Віктор Ющенко. Крім того, пан Соколовський твердить, що основою для нової угоди з енергетичної безпеки має бути вже існуюча Енергетична хартія, на розробку якої пішло кілька років. Напередодні російський президент Дмітрій Мєдвєдєв заявив, що саме недосконалість Енергетичної хартії, від ратифікації якої Росія утрималася, змусила Москву працювати над створенням нової базової угоди, у якій би враховувалися інтереси як країн, що видобувають енергоносії, так і країн, що їх транспортують чи споживають.
У березні Україна скоротила виробництво сталі майже на 38.5%, але при цьому зберегла за собою 7 місце у світовому рейтингу. До першої десятки найбільших виробників сталі у березні увійшли Китай, Японія, Росія, Індія, США, Південна Корея, Україна, Німеччина, Туреччина та Бразилія. При цьому найбільше падіння виробництва сталі відбулося у США (на 52.7%), Німеччині (49.8%), та Японії (на 46.7%). Загалом головні металургійні країни світу у березні цього року виплавили на майже чверть менше сталі, ніж у березні минулого року. До 2030 року у світі залишаться тільки 3 великі постачальники газу – Росія, Іран та Катар – заявив заступник голови російського Газпрому Олександр Мєдвєдєв російському телеканалу Вести. За словами пана Мєдвєдєва, всі інші країни за 20 років не зможуть забезпечити заповнення вже існуючих та проектні газотранспортні потужності. Крім того, один із керівників Газпрому вважає, що попит на газ у європейських країнах зросте, як мінімум, на 100 мільярдів кубометрів, а тому такі альтернативні шляхи постачання російського газу як Південний та, особливо, Північний потік є цілком реальною перспективою.
“Ми не боїмося жодних запитань. Ми готові відповісти на будь-які гострі запитання, оскільки робота, проведена групою міжнародних експертів, є унікальною за своєю глибиною. Більше того, ми із задоволенням сприймемо інші питання, які дозволять нам покращити якість підготовки проекту. Ми чекаємо, що Фінляндія та Швеція нададуть свою згоду на прокладення газогону Північний потік через свої територіальні води. Проте хотілося б наголосили, що тон дискусії дещо змінився. Ще зовсім нещодавно ми відчували категоричне неприйняття проекту, відкидання навіть спроб обговорити цю тему. Зараз ми бачимо більш конструктивний підхід.” Російський та китайський віце-прем’єри під час зустрічі у Пекіні підписали угоду про співробітництво у нафтовій галузі, яка передбачає будівництво нафтопроводу із Росії до Китаю в обмін на китайські інвестиції. Дві російські державні компанії Роснєфть та Транснєфть взяли на себе зобов’язання побудувати додаткову гілку до нафтопроводу Східний Сибір – Тихий океан, яка доходила б до Китаю, включно із підводною ділянкою під річкою Амур, а Банк розвитку Китаю надасть російським компаніям кредити на 25 мільярдів доларів терміном на 20 років. Свого часу перший ініціатором будівництва нафтопроводу із Росії до Китаю був тодішній власник однієї із найбільших нафтових компаній Росії Міхаіл Ходорковський. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||