BBCUkrainian.com
Російська
Румунська
Інші мови
Останнє поновлення: 10 квітня, 2009 - Published 16:06 GMT
Перешліть цю сторінку друговіВерсія для друку
Бізнес-преса: чи має держава рятувати банки?

Бізнес-преса
Теми огляду
  • “Тиждень” пише про те, що президентські вибори були перенесені з зими на осінь цього року через зубожіння українських олігархів.
  • “Фокус” розмірковує, кому стане легше після того, як держава витратить 44 мільярди гривень на порятунок українських банків.
  • “Деньги” розповідають, що вимагають від вкладників банків агенції, які беруться допомогти отримати гроші із банку.
  • “Корреспондент” досліджує, як українським чиновникам вдається декларувати невеликі доходи і жити “на широку ногу"

“Тиждень” у статті “Президент за домовленістю” викладає свою версію, чому президентські вибори були перенесені із зими на осінь цього року:

“Головною причиною перенесення президентських виборів із січня 2010 року на жовтень 2009-го є те, що до кінця року українські олігархи перетворяться на представників малого та середнього бізнесу. Це, звичайно, жарт. Проте частка істини у ньому є. Чимдалі біднішають інвестори української політики, тим гостріше вони потребують ґарантій збереження тих активів, які в них ще лишаються. Наразі великий український бізнес не має ані політичних амбіцій, ані політичний мрій. Олігархи доходять думки, що всім буде вигідніше домовитися про президента, який не матиме чітких претензій до жодного з українських багатіїв, і з яким про все можна домовитися. Бажано до виборів,” – пише “Тиждень,” і розповідає про підготовку до виборів за схемою “наступник,” яка, утім, у 2004 році в Україні не спрацювала.

Часопис також у статті “Народний рух за гроші” розповідає про власне розслідування методів мобілізації протестних акцій, яких із настанням тепла і наближенням виборів побільшало. Автори “Тижня” доходять висновку, що 80-90% українських громадських та політичних ініціатив – суто комерційні проекти.

“Фокус” подає інтерв’ю із президентом Віктором Ющенком, у якому той, зокрема, відповідає і на питання стосовно наступника, зокрема, про те, чи може бути цим наступником Арсеній Яценюк:

“Знаєте, я зараз змушений стримувати емоції. Ви мене змушуєте говорити, що ми з вами живемо у якомусь каганаті, що ми можемо робити те, що робиться, наприклад, у Росії. Це принизливо. Я не приховую своїх симпатій до Арсенія Петровича. Цю людину я знаю вже чимало років. Багато із того, що відбувалося у його кар’єрі, відбувалося завдяки моїм рішенням. Тому я упевнений: це перспективний, великий політик, який потрібен Україні, нації. Європейського ґатунку, не скутий, з гумором, з фантазією, - це вже молоде покоління. Проте чи можна сказати, що я позбавляю цю людину самодостатності? Що підштовхую йому милиці, і кажу – опирайся? Це неправда. Я упевнений, що Арсеній Петрович – самодостатній політик,” – заявив президент Ющенко в інтерв’ю “Фокусу.”

“Фокус” у статті “Продовження БАНКету” пише про те, що після того, як держава витратить 44 мільярди гривень, закладені у бюджеті, аби надати підтримку проблемним банкам, вкладникам цих банків якщо і стане легше, то не раніше, як за півкроку:

“У банківської системи залишився останній шанс – рекапіталізація найбільших банків, коли держава дає банку гроші і за це стає його акціонером. Збільшення капіталів банків дозволить їм відновити свою платоспроможність – запевняють банкіри та чиновники. Входження держави у капітал банків повністю відповідає інтересам їхніх власників. Під час економічного буму вони отримували прибутки без участі держави. Зараз, коли у банків купа боргів, їхні акціонери намагаються перекласти вантаж проблем на бюджет та платників податків. Чиновники поки що мовчать про те, чи зможуть вкладники банків, у капітал якого входитиме держава, отримати свої гроші. Адже процедура рекапіталізації банків передбачає введення у банк тимчасової адміністрації НБУ, яка одразу ж запровадить мораторій на задоволення вимог кредиторів терміном на півроку. Говорячи простіше, нинішній сценарій означає, що вкладникам доведеться зачекати. Проте головна інтрига рекапіталізації не там, де її шукають. Питання не стільки у тому, коли і у які банки увійде держава, скільки у тому, як і у чиїх інтересах уряд ними керуватиме,” – пише “Фокус.”

“Деньги” у статті “Допомагателі” розповідають про те, що вимагають від вкладників банків контори, які беруться допомогти отримати гроші із банку:

“Вклади у банках, що “підвисли,” продають із великлю знижкою, обмінюють на будинки, земельні ділянки, свиноферми і навіть макаронні фабрики. Застосовуються будь-які засоби. Зокрема, і контакти із незрозумілими особами, які змовницьким шепотом пояснюють, у якому підворітті можна буде забрати свої гроші і в якого кольору валізі. Проте навряд чи хто замислюється над тим, до чого можуть призвести подібні схеми. Адже дорожнеча послуг посередників – це ще тільки півбіди. А от відсутність будь-яких ґарантій і ризик того, що тебе “кинуть” є дуже високими,” – пишуть “Деньги,” і, провівши дослідження ринку, з’ясовують, що повернення банківського вкладу коштує від 3 тисяч гривень за вклад до 35-40% від суми вкладу.

“Корреспондент” у статті “Підпільні мільйонери” пише про те, як українським чиновникам вдається декларувати невеликі доходи і жити “на широку ногу:

“Є щось мудре у тому, що українські чиновники саме до 1 квітня мають задекларувати свої доходи за попередній рік. Адже День сміху, як жоден інший день, підходить для того, аби оцінити гумор державних апаратників усіх рівнів, із яким вони ведуть свою фінансову звітність. Цього року вдало пожартував Олександр Турчинов, перший віце-прем’єр. У своїй декларації він вказав, що у 2008 році заробив 5.2 мільйонів гривень. Левова частка фінансового дощу, що наповнив кишені багаторічного соратника Юлії Тимошенко, видатного борця за соціальну справедливість – 4.5 мільйони гривень – припадає на продаж квартири. Гумор віце-прем’єра проявився у тому, що у декларації за минулий рік проданої нині житлової площі не було. Міністр транспорту Йосип Вінський заробляє лише по 18 тисяч гривень на місяць, проте зміг відкласти майже мільйон доларів у банках, має 4 машини та будинок у 500 квадратних метрів. А голова президентського секретаріату носить на руці швейцарський годинник Breguet вартістю у 4.5 своїх зарплати і часто літає чартерами додому, у Закарпаття,” – перераховує “Корреспондент,” і пише, що допоки без контролю залишатимуться не доходи, а видатки чиновників, корупція в Україні тільки процвітатиме.

Читайте також
Перешліть цю сторінку друговіВерсія для друку
RSS News Feeds
BBC Copyright Logo^^ На початок сторінки
Головна сторінка|Україна|Бізнес |Світ|Культура i cуспільство|Преса|Докладно|Фотогалереї|Learning English|Погода|Форум
BBC News >> | BBC Sport >> | BBC Weather >> | BBC World Service >> | BBC Languages >>
Технічна допомога|Зв’язок з нами|Про нас|Новини е-поштою|Права та застереження