Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Реальний валовий внутрішній продукт України у 4 кварталі минулого року скоротився на 8%, тоді як у третьому кварталі минулого року українська економіка зросла на 6.4%.- повідомив Державний комітет статистики. Цього року український уряд очікує скорочення економіки на 0.4%, тоді як незалежні експерти передрікають падіння ВВП на 5-10%. При цьому цього року уряд відмовився від оприлюднення оперативної статистики динаміки ВВП за підсумками кожного місяця, і планує повідомляти відповідні дані лише раз на квартал. Відтак, перші дані щодо ВВП цього року стануть відомі не раніше травня.

Голова Європарламенту Ганс-Герт Поттерінг під час візиту до Києва висловив занепокоєння глибиною економічної кризи в Україні, і закликав українську владу набратися політичної волі і досягти єдності, аби продовжити співпрацю із МВФ. Крім того, він застеріг українську владу від кроків, спрямованих на захист внутрішнього ринку за рахунок скорочення торгівлі із іноземними виробниками.

Крім того, голова Європарламенту заявив, що Україні та ЄС потрібно створити спільну стратегію енергетичної безпеки на принципах Європейської енергетичної хартії. За словами пана Поттерінга, така стратегія має виходити із відкритості та прозорості у доступі до ринків, інфраструктури та інвестицій. Голова Європарламенту також твердить, що останній газовий конфлікт між Україною та Росією викликав серйозну стурбованість у Європі:

“Вивчаючи досвід помилок останньої енергетичної кризи, коли без опалення у морозну погоду залишилися мільйони громадян ЄС, ми маємо запобігти повторенню подібних конфліктів. Ми маємо відшукати довгострокове рішення для забезпечення безперебійного постачання енергоносіїв до Європи. Криза висвітлила ключову роль України у забезпеченні енергетичної безпеки ЄС і у гарантуванні транзиту газу до Європи, а також підкреслила, що Україна має контролювати свою енергетичну незалежність.

Пан Поттерінг твердить, що першим кроком у цьому напрямку стало підписання меморандуму між Україною та ЄС про модернізацію української ГТС.

Тим часом російський прем’єр Володимир Путін, виступаючи у Держдумі, назвав “контр продуктивними” спроби ігнорувати Росію у галузі глобальної енергетичної безпеки. Він також застеріг від спроб виключити Росію із процесу ухвалення відповідних рішень. Пан Путін підкреслив, що нові альтернативні шляхи постачання палива, розроблені Росією, зокрема, Південний і Північний потік, є цілком економічно ефективними та екологічно безпечними, і покликані посилити глобальну енергетичну безпеку.

Міністр фінансів США Тімоті Гайтнер заявив, що адміністрація голова розглядати відставку керівників банків як умову надання цим банкам державної допомоги. Мінфін США отримав свою частку критики за надання бюджетних коштів страховій компанії AIG, керівництво якої одночасно отримувало мільйонні бонуси. Коментар пана Гайтнера одному із американських телеканалів також з’явився потому, як минулого тижня у відставку був змушений піти керівник General Motors, компанії, яка так само отримала багатомільярдну державну допомогу.

У березні безробітними у США стали ще 663 тисячі осіб. Нинішній рівень безробіття у 8.5% є найвищим від 1983 року – повідомило міністерство праці цієї країни. У лютому рівень безробіття складав 8.1%. Загалом від грудня 2007 року ринок праці у США скоротився на понад 5 мільйонів робочих місць. Офіційна статистика також свідчить, що ще 9 мільйонів американців змушені працювати не повний робочий день.

Японія голова до запровадження ще одного антикризового плану вартістю у 10 трильйонів ієн – близько 99 мільярдів доларів. До цього японський уряд вже схвалив антикризовий план, що має коштувати державі 12 трильйонів ієн. Японська економіка є другою у світі за потужністю, проте її залежність від експорту призвела до серйозних проблем потому, як попит на японські товари у світі почав падати. У лютому було зафіксовано рекордне падіння японського експорту майже на 50%.

Організація з економічної співпраці та розвитку оприлюднила список країн із пільговим податковим режимом, які відмовляються привести своє законодавство у відповідність до міжнародних норм. Серед них Коста-Ріка, Малайзія, Філіппіни та Уругвай. Ще 38 країн визнають міжнародні норми, але зволікають із зміною законодавства – серед них Ліхтенштейн, Гібралтар та Андорра. Поява цього списку стало одним із наслідків самміту Великої 20 у Лондоні минулого тижня, на якому лідери 20 країн погодилися вжити заходів щодо зон пільгового оподаткування доходів. Утім, що це за кроки у підсумкових документах самміту не йдеться.

Відомий фінансист Джордж Сорос в інтерв’ю Бі-Бі-Сі заявив, що рішення самміту Великої 20 з часом можуть навіть стати історичними рішеннями, бо завдяки ним, можливо, вдасться переломити на краще ситуацію із нинішньою економічною кризою:

“До цього часу керівники провідних країн весь час запізнювалися, весь час лише реагували на погіршення ситуації, намагаючись наздогнати події. Тепер, здається, вони зробили кроки на упередження, особливо що стосується проблем, із якими зіштовхнулися країни, що розвиваються. Якби вони цього не зробили, ми мали б нову хвилю величезних проблем у як я їх називаю “периферійних країнах,” зокрема, і у Східній Європі. Тепер, мені здається, своїми рішеннями керівникам Великої 20 вдалося запобігти такому розвитку подій.”

Пан Сорос також заявив, що світ вже більше не повернеться до докризової економічної системи, адже саме криза показала фундаментальні вади тої системи.