Анастасія Зануда, Бі-Бі-Сі, Київ

“Корреспондент” у статті “Курс на Гондурас” пише про те, що Україна прямує не у Європу, а у Латинську Америку, адже, за різними підрахунками, розрив у доходах 5% найбагатших та 5% найбідніших українців становить від 38 до 70 разів: “Якщо оцінювати за розривом у десятки разів у доходах багатих та бідних, то український шлях розвитку суспільних відносин не веде до Європи. За минулорічними даними, у Бразилії доходи багатих у 58 разів більше, ніж у бідних, в Аргентині ця різниця склала 34.5 разів.

У Європі ближче за всіх за цим показником Росія – там спостерігається 17-кратний розрив. У той таки час у європейських країнах він набагато менший – у Норвегії, наприклад, він всього шестикратний,” – пише “Корреспондент,” і додає, що криза найбільше погіршила становище середнього класу - тих, хто знаходиться між багатими та бідними. Часопис також наводить дані про кількість мільярдерів та середньомісячні зарплати у різних країнах. Зокрема, у Росії при середній зарплаті громадян у 463 долари – 32 мільярдери, в Україні при середній зарплаті у 208 доларів 4 мільярдери, у Чехії та Польщі по одному мільярдеру при середній зарплатні у понад 1000 доларів, у Франції – при середній зарплаті у майже 4 тисячі доларів налічується 10 мільярдерів.

“Фокус” подає черговий рейтинг 150 найбагатших українців, загальні статки яких у порівнянні із минулим роком скоротилися зі 100 до 33 мільярдів доларів, тобто на 70%. При цьому кількість мільярдерів скоротилася з 21 до 4. Перше місце не зважаючи на втрату 11 мільярдів доларів зберіг Ринат Ахметов, капітал якого “Фокус” оцінив у 3.7 мільярдів. На другому місці з відривом лише у 200 мільйонів доларів Віктор Пінчук. Загалом “Фокус” робить висновок, що галузі, які зробили деяких бізнесменів олігархами, сьогодні так само стрімко їх розорюють.

“Контракти” у статті “Бідні люди” пишуть про зубожіння російських олігархів: “Російські олігархи, як пушкінська стара, опинилися біля розбитого корита: за інформацією журналу «Фінанс» сумарні статки десяти найбагатших людей країни через кризу скоротилися щонайменше на 66%. У той час як за даними Forbes вартість їхніх активів зменшилась майже вп’ятеро.

"Таймз" підрахувала, що лише за останні вісім місяців минулого року втрати російських багатіїв сягнули майже $260 млрд. Ціни на сировину — цей вічний драйвер економічного зростання РФ — пішли на дно і вже не можуть бути джерелом процвітання мільярдерів. Тому британський публіцист Марк Холлінгсворс, співавтор книги «Лондонград. Із Росії з готівкою», яка готується до друку, прогнозує, що на зміну олігархам прийдуть мінігархи — люди, які заробляють по $75–150 мільйонів на рік лише завдяки кмітливості в бізнесі, а не корупційним зв’язкам із політичною бюрократією. Не виключено, що частину цього посткризового класу успішних людей, якщо він справді з’явиться в Росії, становитимуть і деякі нинішні олігархи. А поки що за даними Reuters, загальна зовнішня заборгованість російських компаній сягає 500 мільярдів доларів, при чому 130 мільярдів мають бути виплачені цього року," - пишуть "Контракти."

Британський Economist у статті “Багаті під ударом” пише про те, що атака на багатіїв може бути дуже спокусливою для політиків, проте небезпечною для всіх інших: “Каміння, що жбурляли у вікна банкіра в Единбурзі, робітники у Франції, які “викрали” свого шефа, 90% податок на бонуси, запроваджений “заднім числом” у Вашингтоні, а тепер і сутички під час самміту лідерів Великої двадцятки у Лондоні. Величезні зміни у соціальних настроях, що можуть мати потужний вплив на світову політику та економіку, вже не за горами.

Багатії, звісно, не єдина мішень для реакції сучасних популістів. Налякані кризою, люди злі на політиків, голів центральних банків та іммігрантів. Але ще одна хвиля гніву здіймається проти “злочинних багатіїв.” Сьогоднішніх “злочинців” більше, і вони ширше розпорошені по світу, ніж злодії-магнати, яких століття тому засудив Теодор Рузвельт. Більшість із них банкіри чи фондові менеджери, а не власники трастів та залізниць. Проте ознаки нинішнього часу дуже схожі на ті, що були у попередню “золоту добу.” Нерівність зростає: у 1979 році 0.1% найбагатших американців отримувала у 20 разів більші доходи, аніж 90% решти населення. У 2006 році цей розрив сягнув 77 разів.

Із нерівністю зросло і відчуття того, що жадібні багатії дурять чесних робітників і позбавляють їх заробленої частки пирога. Часи перенасиченості, у які зростає нерівність, зазвичай змінюються на часи реформ: Рузвельт знищив трасти, і невдовзі Конгрес ухвалив запровадження податку на доходи. Частково геній капіталізму полягає у здібності лагодити внутрішні проблеми і опиратися зовнішнім викликам. І справді, система вже почала процес саморегулювання. Втрачено близько 10 трильйонів доларів – це приблизно чверть від капіталів багатіїв до кризи.

Нерівність буде зменшуватися. Банки, що побачили, якими непевними можуть бути ринки, у майбутньому будуть менш схильні до спекуляцій. Обмеження непомірного багатства стане побічним ефектом від нових регуляцій, покликаних зробити капіталізм краще. Такі заходи не будуть оспівані у революційних гімнах, але це краще, ніж переслідувати багатих. Вони є дуже зручною мішенню. Проте коли ви намагаєтеся наквасити їм пику, зазвичай розбиваєте ніс собі,” – вважають автори Economist.

“Тиждень” у статті “Відповідальні за базар” пише про те, що падіння обсягів роздрібної торгівлі може призвести до ренесансу базарної торгівлі в Україні: “Українці масово обмежують виплати. У січні обсяги роздрібного товарооберту в Україні зменшилися на 7.8%, у лютому – на 9.4%. У березні до цієї тенденції додалася ще одна: звуження асортименту супермаркетів. На початок квітня товарний ряд супермаркетів збіднів на 15-20%.

Бажання рітейлерів оптимізувати свій асортимент зрозуміле: в умовах кризи платоспроможний попит на дороге продовольство стрімко знижується. Так, за результатами лютневого опитування Національного інституту стратегічних досліджень, майже 70% українських сімей обмежили витрати, а пола третина заощаджують на продуктах харчування,” – пише “Тиждень,” і припускає, що при такому розвитку подій в Україні можуть відновитися вже трохи призабуті оптово-роздрібні базари.