Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Міжнародна рейтингова агенція Standard&Poor’s

Україна та Єврокомісія планують підписати спільну декларацію щодо розвитку малого та середнього бізнесу. Під час візиту до Києва віце-президент Єврокомісії Гюнтер Ферхойген заявив, що розвиток підприємництва є одним із “маленьких кроків,” які мають наблизити Україну до Європи. Одним із головних принципів декларації про розвиток малого та середнього бізнесу є відмова від збільшення податкового та інших навантажень на бізнес впродовж кризи.

Після зустрічі із віце-президентом Єврокомісії український прем”єр Юлія Тимошенко заявила, що уряд ініціювати запровадження мораторію на підвищення податків для малого та середнього бізнесу на час економічної кризи. Вона також повідомила, що питання підвищення податків стало однією із розбіжностей між нею та міністром фінансів Віктором Пинзеником, який минулого тижня подав у відставку. Схвалити відставку міністра фінансів та призначити нового міністра має Верховна Рада. Як заявив голова парламенту Володимир Литвин, це може відбутися вже у вівторок.

Тим часом прес-секретар президента Ірина Ванникова заявила, що Віктор Ющенко не підтримує кадрових ротацій в уряді, але, водночас, вважає, що у нинішньому українському уряді не може працювати жоден справжній фахівець.

Лідер опозиційної Партії регіонів Віктор Янукович заявив, що регіонали не підтримають відставку міністра фінансів під час голосування у парламенті. У своєму виступі на погоджувальній раді фракцій пан Янукович також запропонував керівництву парламенту порушити питання про перегляд бюджету, а також закликав уряд надати депутатам антикризову програму.

Міжнародна рейтингова агенція Standard&Poor’s повідомила, що може знизити рейтинг України через зростаючий ризик не поновлення співпраці із МВФ. Рішення про зміну рейтингу може бути ухвалене за два тижні, після того, як агенція отримає роз’яснення українського уряду щодо поточного стану справ у переговорному процесі із фондом. “На тлі різкого скорочення зростання економіки, погіршення умов торгівлі та наближення президентських виборів, уряд України недостатньо чітко виконує умови угоди з МВФ про фінансування, зокрема, і щодо ужорсточення бюджетної політики та консолідації банківської системи,” – йдеться у заяві Standard&Poor’s.

Тим часом міжнародна рейтингова агенція Fitch знизило довгостроковий національний рейтинг України до “стабільного, “ а довгостроковий рейтинг у іноземній та національній валюті до “негативного.” Минулого тижня агенція вже знизила кредитний рейтинг країни, і заявило про зростання ризиків банківської та валютної криз, особливо у випадку, якщо Києву не вдасться домовитися про продовження кредитної програми МВФ. Крім того, Fitch знизив рейтинги і кількох українських компаній – Нафтогаз, Донбаської паливно-енергетичної компанії, але підтвердив стабільний рейтинг Стиролу, та негативні прогнозні рейтинги ІСД, Донецьксталі та Інтерпайпу.

Більше половини українців ще не відчули наслідків економічної кризи безпосередньо на своїх робочих місцях – такими є результати опитування, проведеного Фондом суспільної думки. Згідно із опитуванням, затримки із виплатою зарплати відчув на собі кожен п’ятий, 14% працівників зменшили зарплату, 8.2% не отримали премій та бонусів, 5.5% відправили у відпустку за власний рахунок, 4.6% звільнили. Разом із тим, 57.1% респондентів заявили, що з ними нічого такого досі не відбулося. Разом із тим, кожні три із чотирьох українців побоюються зростання цін на харчі, 38% побоюються звільнення, третина – зростання рівня злочинності.

Президент США Барак Обама має підписати ухвалений минулої п’ятниці у Конгресі план порятунку американської економіки, згідно із яким обсяги бюджетних вливань в економіку США становитимуть 787 мільйонів доларів. Обсяги програми є безпрецедентними – 2.5% ВВП впродовж двох років, тоді як під час Великої депресії у 30-х роках минулого століття адміністрація Рузвельта державна підтримка економіки коштувала максимум 1.5% від ВВП. В останній момент до законопроекту було додано поправку, якою запроваджуються обмеження на заробітну плату керівників фінансових структур, які вже отримали державну допомогу.

Раніше очікувалося, що такі обмеження стосуватимуться лише керівників банків. Разом із тим, у законопроекті залишилася суперечливий пункт про вимогу закуповувати лише товари американського виробництва для проектів, що фінансуються з бюджетних коштів за антикризовим планом, який дістав назву “купуй американське.”

Раніше своє занепокоєння цим пунктом висловив ЄС, назвавши його протекціоністським, а у понеділок про стурбованість заявили і власті Китаю – одного з найбільших торгівельних партнерів США. У суботу на зустрічі міністрів фінансів Великої сімки розвіяти побоювання щодо пункту “Купуй американське” намагався міністр фінансів США Тімоті Гайтнер, твердячи, що всі країни мають залишатися вірними принципам вільної торгівлі.

Японська економіка переживає різке падіння. Згідно із оприлюдненою у понеділок офіційною статистикою, падіння ВВП Японії в останньому кварталі минулого року склало 3.3% - це найгірший показник від часів нафтової кризи початку 1970-х років. Падіння пояснюється різким скороченням попиту на товари японського експорту – машини та електроніку. Міністр економіки Японії Каору Йосано заявив, що відновлення економічного зростання у Японії є неможливим без позитивних зрушень в економіках інших промислово-розвинених країн світу:

“Відновлення економічного зростання є неможливим без відновлення доступу до кредитних ресурсів і до споживчих ринків у таких країнах, як Сполучені Штати. Відтак, Японія не може уникнути болючої реструктуризації економіки, що відбувається у інших країнах світу.”

Промислове виробництво у Росії за перший місяць цього року скоротилося на 16% - повідомила Федеральна служба державної статистики цієї країни. У грудні минулого року це скорочення становило 10%. Обвал російської промисловості у січні поточного року став найбільшим від жовтня 1994 року, а під час дефолту 1998 року російська промисловість впала на 15%.

Кількість російських мільярдерів за підсумками 2008 року скоротилася удвічі – від 101 до 49 осіб – такі дані оприлюднив російський економічний часопис “Фінанс.” Першим російським багатієм тепер є Міхаіл Прохоров, статки якого оцінюються у понад 14 мільярдів доларів. Незадовго до кризи - у квітні 2008 року – він продав свою частку у компанії Норильський нікель найбагатшому росіянину Олегу Дерипасці, власнику Російського алюмінію.

Саме пана Дерипаску вважають найбільш потерпілим від кризи російським мільярдером - минулого року він очолював список найбагатших росіян із капіталом у 40 мільярдів доларів, а тепер ледве залишився у першій десятці із статком у 4.9 мільярдів доларів. Не змінили своєї позиції у рейтингу мільярдери, які посідали друге і третє місце – Роман Абрамович та Владімір Лісін. Сумарні обсяги статків російських мільярдерів за рік зменшилися на 66% - до 75.9 мільярдів доларів.