Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	МВФ

Міністр фінансів України Віктор Пинзеник подав у відставку, аргументуючи своє рішення неможливістю відмовитися від принципів збалансованості бюджету, мінімального розміру його дефіциту, джерелах його покриття та припустимих розмірах боргу країни.

“За нинішніх умов професійна позиція міністра фінансів стала заручницею політики. Змінити цю ситуацію міністр фінансів не може. Як не може відмовитися від своїх професійних підходів,” – йдеться у заяві міністра, поширеного його прес-службою.

Віктор Пинзеник був призначений міністром фінансів у грудні 2007 року. Раніше він також обіймав цю посаду – у 2005-2006 роках та у 1992-1993 роках. Тим часом голова Верховної Ради Володимир Литвин заявив, що парламент, очевидно, проголосує за відставку міністра фінансів, а прем’єр-міністр Юлія Тимошенко твердить, що незабаром після цього буде призначено нового міністра фінансів.

Небажання уряду змінювати бюджет поточного року може призвести до згортання співробітництва України з МВФ – заявив керівник головної служби соціально-економічного розвитку секретаріату президента Роман Жуковський. Він також повідомив, що під час останніх переговорів із місією фонду її представники заявили, що меморандум про співпрацю з Україною не виконується, а відтак, його може бути переглянуто:

“Цей меморандум порушується внаслідок того, що недотримані, по-перше, вимоги, які ставилися під час його підписання щодо надання МВФ документів, які мають важливий вплив на економіку до їх прийняття. Йдеться, наприклад, про державний бюджет. По-друге, вони висловили своє глибоке занепокоєння тим, що один із підпис антів, а це міністр фінансів, фактично усунутий від прийняття рішень, і на сьогодні не є стороною, яка на себе може брати зобов’язання щодо виконання умов меморандуму. Вони вимагають змін до економічної політики, тому що ніхто в світі зараз не буде давати гроші, якщо немає бажання у іншої сторони робити якісь зміни, щоб покращувати здоров’я державних фінансів та виправляти ситуацію.”

Восени минулого року МВФ погодився надати Україні кредит у 16.5 мільярдів доларів. Перший транш цього кредиту у 4.5 мільярди доларів надійшов у листопаді. Переговори щодо можливості надання другого траншу відбувалися у перших числах лютого, проте завершилися безрезультатно.

Тим часом в МЗС заявляють, що Україна провадить консультації із низкою країн і міжнародних організацій щодо можливості надання фінансової допомоги для подолання економічної кризи у країні. Утім, за словами директора департаменту з економічного співробітництва МЗС, Павла Султанського, звернення до низки країн вже показали, що на даний моменту них немає ресурсів і можливості допомогти Україні, а деякі заявили про можливість фінансової допомоги через міжнародні фінансові організації. Серед країн, до яких зверталися українські дипломати, пан Султанський назвав Австралію, Велику Британію, Канаду, Північну Корею, Норвегію, Італію, Японію та Швецію.

Використання всього потенціалу альтернативної енергетики дозволить Україні замістити до 10 мільярдів кубометрів газу – заявила прем’єр-міністр Юлія Тимошенко під час засідання з питань розвитку альтернативних джерел енергії. Разом із тим вона повідомила, що на сьогодні обсяги енергії, отриманої із альтернативних джерел, складають лише 0.68% у енергетичному балансі країни. Пані Тимошенко твердить, що цю цифру можна довести до 20-25%, зокрема, і завдяки втіленню національної програми переобладнання котельних. Вона також нагадала, що уряд планує внести зміни до законів, аби запровадити податкові пільги на 5-10 років для тих, хто впроваджує енергозберігаючі технології.

Обидві палати американського Конгресу досягли згоди щодо ухвалення запропонованого президентом плану стимулювання економіки США. Цей план передбачає виділення із бюджету майже 800 мільярдів доларів. Серед заходів, які пропонують у плані – допомога окремим штатам, які переживають складності, а також податкові пільги для приватних осіб та підприємців. Передбачається також, що антикризова програма дасть змогу створити до 3.5 мільйонів нових робочих місць.

Лідер демократів у Сенаті Гаррі Рейд заявив, що остаточна версія законопроекту стала результатом обопільного компромісу:

“Кожен економічний показник і кожен день, що минає, нагадує нам, що ми маємо діяти тверезо і швидко. Неузгодженості між проектами Сенату і Палати представників подолано. Насправді, вони були дуже подібними, і я радий повідомити, що ми подолали всі розбіжності.”

Президент США Барак Обама заявив, що у разі, як законопроект буде схвалено Конгресом, він підпише його вже цими вихідними.