Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	На РНБО знову не було порозуміння

Питання про відмову від газових угод із Росією чи зміни існуючої схеми постачання газу до України не порушувалося під час засідання РНБО, що відбулося цього вівторка – заявив уповноважений президента з питань міжнародної енергетичної безпеки Богдан Соколовський. Натомість він повідомив, що результатом засідання стало доручення урядові невідкладно підготувати і ухвалити фінансовий план Нафтогазу на поточний рік, із якого було б чітко видно витрати і прибутки компанії і газовий баланс. За словами пана Соколовського, ці кроки спрямовані на те, аби не припустити банкрутства компанії. Рішення РНБО має бути оформлене указом президента і оприлюднене найближчим часом.

У президентському секретаріаті також висловили сумніви щодо щирості намірів прем’єра провести європейську експертизу україно-російських газових контрактів.

Тим часом прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко на зустрічі із послами Великої сімки звернулася до них із проханням посприяти із організацією міжнародної експертизи газових угод, оскільки вони “стали темою високих політичних дискусій” в Україні. Вона також повідомила, що обговорювала таку можливість і з головою Єврокомісії Жузе Мануелем Баррозу під час самміту у Мюнхені. Пані Тимошенко також наголосила, що Україна розраховує і на продовження співпраці з МВФ, і для цього уряд готовий змінити макропоказники і бюджет, якщо цього вимагатиме подальший розвиток економічної кризи. Вона також закликала послів Великої сімки посприяти виділенню України кредитів на покриття планового дефіциту бюджету, заявивши, що на це потрібно близько 5 мільярдів доларів.

Відсутність доступу до кредитів МВФ може спричинити додатковий негативний тиск на гривню – заявив керівник групи радників Національного банку Валерій Литвицький. Разом із тим, він зазначив, що перспектива отримання другого траншу кредиту від МВФ не втрачено, і що “прогрес, досягнутий на переговорах, заслуговує на увагу.” Водночас, твердить пан Литвицький, треба бути готовими до того, що МВФ може висунути додаткові умови до України.

Тим часом голова НБУ Володимир Стельмах, який перебуває у відпустці, під час зустрічі із президентом заявив, що наразі відбувається “зростання валютного ринку за рахунок збільшення пропозиції.” Пан Стельмах твердить, що це збільшення пропозиції валюти відбулося через пожвавлення зовнішньоекономічної діяльності. Представники металургії – головної експортної галузі України – заявляють, що виробництво металу поступово відновлюється – зараз воно складає близько 70% від обсягів минулого року, коли спостерігався пік сприятливої кон”юктури. Під час цієї ж зустрічі з головою НБУ президент заявив, що наполягає на розробці плану заходів, спрямованих на стабілізацію у банківській системі.

Запропонований міністром фінансів США план порятунку американських банків на 1.5 трильйони доларів призвів до падіння долара та фондових індексів. Напередодні Тімоті Гейтнер оголосив, що згідно із цим планом Федеральна Резервна Система США розширить програму стимулювання видачі кредитів, покликаних оживити малий бізнес та купівельну спроможність американців, а також допоможе подолати кризу на іпотечному ринку. Решту коштів банки мають використати для підвищення ліквідності. Проте інвестори залишилися вкрай незадоволеними неконкретністю такого плану, не зважаючи на рекордне збільшення державних витрат на стимулювання економіки. Провал плану Гейтнера навіть затьмарив реакцію ринків на ухвалений Сенатом загальний план порятунку американської економіки на понад 800 мільярдів доларів, запропонований новою адміністрацією.

Тим часом 8 керівників провідних американських банків – Citigroup, Morgan Chase, Bank of Americe, Goldman Sachs, Morgan Stanley - тепер звітують, як були витрачені попередні 700 мільярдів бюджетних доларів, виділених попереднім американським урядом на підтримку банків. Крім того, на слуханнях у Конгресі, вони також мають дати звіт про бонуси, отримані керівництвом провідних банків у 2008 році.

Перед парламентарями змушені звітувати і колишні керівники двох найбільших британських банків – Royal Bank of Scotland та HBOS. Під час слухань у фінансовому комітеті парламенту з’ясувалося, що дехто із найвищих керівників банків навіть не мав відповідної кваліфікації і освіти.

Через економічну кризу лише 25 із 192 країн-членів ООН сплатили свої цьогорічні внески. Серед цих країн і Україна. Проте у списку немає жодної країни із Великої вісімки. Відповідно до правил ООН, країна, що не сплатила свої щорічні внески, має бути позбавлена права голосу.