Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми огляду

• Курс долара до гривні і надалі падає.
• Опозиція та президентський секретаріат звинувачують прем’єра у “зраді національних інтересів” при укладенні нових газових угод із Росією.
• Російський Центробанк витрачає десятки мільярдів доларів на підтримку рубля.
• Темпи зростання китайської економіки уповільнилися майже у 2 рази.

Курс долара до гривні і надалі падає – на Міжбанківській валютній біржі середні котування знизилися до 7.83 гривень за долар. Національний банк продав на ринку 83 мільйони доларів. Оглядачі звертають увагу, що валютні інтервенції Національного банку та, відповідно, зміцнення курсу гривні, почалися незадовго до початку роботи в Україні чергової місії МВФ.

Однією із ключових умов, на яких Україна восени минулого року отримала багатомільярдний кредит від МВФ, було існування єдиного курсу. Нині офіційний курс становить 7.70 гривень за долар.

Ті, хто підписав нові газові угоди із Росією, "зрадили національні інтереси", і мають відповідати перед законом – заявив депутат від Партії Регіонів, екс-міністр енергетики та екс-голова Нафтогазу Юрій Бойко. За його словами, базова ціна 10-річних контрактів на імпорт російського газу, 450 доларів за тисячу кубометрів, не є економічно обгрунтованою ціною для України, яка весь цей час платитиме за газ більше, ніж будь-яка інша з європейських країн:

“Базова ціна у 450 доларів за тисячу кубів дійсно існує на території Німеччини, Чехії та Австрії. На мапі чітко видно, що Німеччина знаходиться на відстані близько 2200 кілометрів від кордону України з Росією. Тобто нам дали базовe ціну у 450 доларів без урахування того, що газ проходить через Україну, Словаччину, Чехію, Німеччину, і вартість цього транзиту складає приблизно 85 доларів, виходячи із тих транзитних ставок, що діють на території цих країн. Тобто просто забули відняти 85 доларів транзиту із 450 доларів, а у підсумку, базова вартість газу для нас є вищою, ніж у країнах Європейського Союзу.”

За словами депутата, прямі збитки Нафтогазу від підвищення ціни на газ та втрати від занизької ціни на транзит становитимуть цього року близько 3 мільярдів доларів. Крім того, за його словами, нові ціни на газ стануть серйозним випробуванням для української промисловості, особливо металургії та хімії.

У своїх оцінках Юрій Бойко посилався на копії нових угод про імпорт російського газу до України та про транспортування російського газу до Європи. Раніше обидві сторони, які підписали угоди, Нафтогаз та Газпром, відмовилися від оприлюднення контрактів, посилаючись на спільну домовленість.

Останні газові домовленості є “свідченням антиукраїнської співпраці прем’єра Юлії Тимошенко з вищим політичним керівництвом Росії,” – заявив заступник голови президентського секретаріату Андрій Кислинський. Він також твердить, що у секретаріаті вважають, що ретельно вивчити всі обставини газових домовленостей із Росією має генеральна прокуратура та Служба безпеки.

Напередодні керівник пропрезидентської фракції НУНС Микола Мартиненко заявив про можливість того, що на засіданні РНБО у п’ятницю урядові буде рекомендовано розірвати нові газові угоди.

Сама Юлія Тимошенко твердить, що РНБО треба було скликати під час загострення газової суперечки з Москвою:

“Президент України мав неодноразові переговори і з президентом Російської Федерації, паном Медвєдєвим, і з прем’єр-міністром Росії, паном Путіним. І президент України в усіх переговорах із вищим керівництвом Росії зміг отримати для України дві ціни: середню ціну на газ у 450 доларів і ставку в 1.6 доларів за транзит, яку він сам особисто “освятив” у 2006 році на п’ять років. Мені вдалося цей негативний перебіг подій припинити, і замість 450 доларів для України отримати ціну у 228.8 доларів. Я вважаю, що якщо президент міг досягти кращих умов, то йому ніхто не заважав це зробити. А Раду Національної безпеки та оборони потрібно було проводити, коли криза була в розпалі.”

Утім, за останньою інформацією, засідання РНБО, присвячене газовим питанням і заплановане на п’ятницю, може бути перенесено на іншу дату.

За підсумками минулого року рентабельність українських металургійних підприємств була не нижчою за 10% - повідомив начальник виробничо-технічного відділу об’єднання Металургпром Іван Пономаренко. За його словами, у першому півріччі 2008 року українські металурги працювали із високою рентабельністю, а от у другому півріччі збитки металургів сягли 3.5 мільярдів гривень, а показник рентабельності становив “мінус” 15.5%. Утім, прибутки першого півріччя дозволили металургам вийти на середню річну рентабельність у 10%.

За минулий тиждень Центробанк Росії витратив понад 30 мільярдів доларів зі своїх валютних резервів на підтримку рубля. На більшу суму російські валютні резерви скорочувалися тільки між 17 та 24 жовтня минулого року, на піку фінансової кризи. Від серпня минулого року російський Центробанк втратив близько третини своїх валютних резервів, намагаючись уповільнити падіння курсу національної валюти. Загалом російська влада провадить курс на “повільну девальвацію” рубля. Проте у січні швидкість цієї девальвації прискорилася до 50 копійок за день. Оглядачі вважають, що із такими темпами російський Центробанк може витратити всі свої резерви за Ілька місяців, після чого девальвацію рубля буде дуже важко втримати.

Зростання китайської економіки за минулий рік загальмувалося на 9% - повідомляють представники статистичних органів цієї країни. У першому кварталі минулого року зростання ВВП Китаю становило 10.6%, але у останньому кварталі скоротилося до 6.8%. Для порівняння – у 2007 року китайська економіка зросла на 13%. Як і з більшістю інших країн, найпотужніший удар китайській економіці було завдано через скорочення експорту за умов світової фінансової кризи.

Вперше за 14 років японська корпорація Sony повідомила про збитки, які до березня цього року, коли має завершитися поточний фінансовий рік, становитимуть 2.9 мільярдів доларів. У компанії пояснюють це скороченням попиту на електроніку на тлі світової економічної кризи, а також зміцненням японської ієни, курс якої сягнув максимуму за останні 13.5 років. 80% продукції Sony йшло на експорт, при цьому головним імпортером були Сполучені Штати. Восени минулого року корпорація вже оголосила про плани звільнити близько 8 тисяч працівників, і закрити кілька своїх фабрик.

Про скорочення працівників та закриття фабрик повідомив і один із провідних виробників начиння для комп’ютерів Intel, який оголосив про плани звільнити від 5 до 6 тисяч працівників та закрити 5 заводів у США та Азії.