|
Долар в Україні зростає, а в світі падає | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
У той час, як на світових ринках курс американського долара і надалі падає, в Україні долар зростає, а Нацбанк скасовує обмеження, що діяли на готівковому ринку. Торги на міжбанківській валютній біржі встановили новий рекордно низький курс гривні до долара – 7.35 гривень за долар. Тим часом заступник голови НБУ Олександр Савченко твердить, що девальвація гривні не має перевищити 7 гривень за долар. Це означає, що від початку року гривня подешевшала на 35%. За його словами, нинішній курс гривні до долара є дещо шокуючим, але він відбиває реальну оцінку економічної та політичної ситуації в країні і перспектив платіжного балансу учасниками ринку. Пан Савченко також вважає, що зміцнення гривні має початися наприкінці першого кварталу наступного року. Він твердить, що насправді гривня залишається однією із найбільш недооцінених валют у світі, і курс повернеться до співвідношення 5 гривень за долар. У четвер Нацбанк також ухвалив рішення про перехід до політики вільного курсоутворення та скасування курсових обмежень на готівковому ринку.
Зокрема, йдеться про відмову від обмеження на відхилення курсу продажу валюти від офіційного курсу та скасування обмежень на різницю між курсом купівлі та продажу. У НБУ вважають, що такі заходи дозволять запобігти розвитку “чорного” валютного ринку та спекуляцій на ньому. Крім того, очікується, що з 28 листопада офіційний курс Нацбанку буде визначатися на торгах на міжбанківській валютній біржі. Тим часом заступник голови президентського секретаріату Олександр Шлапак скритикував запроваджені НБУ валютні аукціони, і закликав банк вдатися до ретельного аналізу кожної заявки на покупку валюти. На думку пана Шлапака, за нинішніх умов на аукціонах задовольняються заявки тих учасників, які пропонують найбільшу ціну, і яким, за великим рахунком, байдуже, за яким курсом купувати валюту, серед яких багато спекулянтів та “чорних” імпортерів. Україна має якомога швидше погасити газові борги – нагадав російський прем”єр Володимир Путін у листі-привітанні до українського прем’єра Юлія Тимошенко з нагоди її дня народження. Тим часом голова Нафтогазу Олег Дубина в інтерв’ю “Комерсанту” заявив, що у разі, як російський Газпром вирішить з 2009 року різко підвищити ціни на газ, українському Нафтогазу доведеться підвищувати вартість транзиту російського газу до Європи та його зберігання в українських сховищах. Водночас він наголосив, що у Києві вважають такий розвиток подій вкрай небажаним, бо він призведе лише до ланцюгової реакції підвищення тарифі та цін. Пан Дубина також каже, що ті, хто закликає перейти до визначення ціни на газ на базі формули, залежної від цін на нафту, забувають, що ця формула враховує динаміку цін із 9-місяцчним запізненням, а тому на початку 2009 року ціна газу буде максимальною, тому розраховуватиметься на основі рекордних нафтових цін весни-літа поточного року. Голова Нафтогазу також припускає, що у зв’язку із скороченням промислового виробництва у наступному році Україні може знадобитися близько 42 мільярдів кубометрів імпортного газу замість цьогорічних 55 мільярдів. Водночас, на його думку, Україні не варто скорочувати імпорт газу, а намагатися створити запас на той час, як промисловість почне відновлювати зростання. Міжнародна рейтингова агенція Fitch прогнозує, що наступного року український ВВП скоротиться на 3.5%, тоді як цього року зростання економіки в Україні має скласти 4.5%.
Крім того, за оцінками агенції, цьогорічна інфляція сягне 25%, а у 2009 році уповільниться до 17.5%. Напередодні стали відомі попередні прогнози Міністерства економіки, яке вважає, що падіння української економіки наступного року може скласти до 5%. Валютні резерви Китаю вперше перевищили 2 трильйони доларів, що посилює фінансові позиції країни, уряд якої збільшує видатки та зменшує кредитні ставки для протидії світовій економічній кризи – повідомляє агенція Bloomberg. На думку експертів, головною причиною зростання валютних запасів є велетенський профіцит торгівельного балансу країни. Крім того, англомовне китайське бізнес-видання China Dailt пише, що китайські фінансові компанії та банки мають наміри на роботу західних фахівців, які в результаті світової фінансової кризи втратили роботу у себе вдома. Тим часом пекінська поліція підтвердила факт затримання засновника та власника найбільшої торгівельної мережі з продажу електроніки у Китаї мільярдера Юань Гуанчжі, відомо також як Вон Квон Ю. Поки що влада не повідомляє офіційних звинувачень проти Юаня Гуанчжи, проте у китайські пресі пишуть про спроби махінацій з метою вплинути на курс акцій компанії, що належить мільярдеру. Статки пана Гуанчжи оцінюють у 6 мільярдів доларів, і він завжди слугував прикладом того, як бідна людина може потрапити на верхівку фінансового Олімпу завдяки праці та наполегливості. У рейтингу поточного року він займав 4 місце серед китайських мільярдерів, загальна кількість яких становила 106 осіб.
Власті Санкт-Петербургу офіційно відмовилися від фінансування будівництва бізнесового центру “Охта,” “родзинкою” якого мав стати 400-метровий хмарочос для компанії Газпромнєфть. Таке рішення керівництво другої російської столиці пояснило фінансовою кризою. Цей проект викликав численні протести мешканців Санкт-Петербургу, які вважали, що ця будівля зруйнує історичне “обличчя” міста. Проте у Газпромі вже заявили, що, не зважаючи на рішення керівництва Санкт-Петербургу, не відмовляться від будівництва башти за власні кошти. Раніше уряд Москви вже заморозив будівництво 600-метрового хмарочосу в районі Москва-сіті | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||