Анастасія Зануда, Бі-Бі-Сі, Київ

- Міністр фінансів України звинувачує банкірів у “економічному егоїзмі.”

- Федеральний резерв США виділить додаткові 800 мільярдів доларів на підтримку іпотечного та кредитного ринку в країні.

- Багатьом провідним країнам світу загрожує найсерйозніше падіння економіки за останні чверть століття.

До 1 грудня український Нафтогаз має погасити заборгованість за імпортний газ, що постачався у вересні та жовтні поточного року – про це на переговорах у Москві домовилися керівники Нафтогазу та Газпрому Олег Дубина та Олексій Міллєр. Після цього, як йдеться у повідомленні російської компанії, сторони продовжать обговорювати втілення принципів міжурядового газового меморандуму, укладеного у жовтні цього року. Цей меморандум, погоджений українським та російським прем’єрами Юлією Тимошенко та Володимиром Путіним, передбачає перехід на прямі контракти із постачання газу до України з наступного року, а також трирічний термін переходу на європейські ціни на імпортний газ для України. Водночас після виникнення чергової газової суперечки між Києвом та Москвою, у Газпромі заявляли, що перехід на прямі контракти з постачання газу є неможливим без повної сплати Нафтогазом попередніх боргів.

Напередодні український прем”єр Юлія Тимошенко заявляла, що цей борг “не є боргом уряду України, а боргом компанії РосУкрЕнерго, який залишилися від попередніх періодів.” Проте екс-міністр енергетики Юрій Бойко твердить, що жодних боргів за газ у попереднього українського уряду не було, інакше він не зміг би домовитися про оптимальну для України ціну на газ у 179.5 доларів за тисячу кубів:

“Зрозуміло, що ніякого боргу не було, тому що інакше ми не досягли б такої комфортної ціни. Якщо у нас була б хоч копійчина заборгованості перед початком переговорів, у нас би ціни у 179 не було б ніколи.”
Тим часом у президентському секретаріаті наполягають, що прямих боргів Нафтогазу перед Газпромом не існує, а існує борг перед посередницькою компанією РосУкрЕнерго, у якій Газпром має половину акцій. Про це заявив заступник голови секретаріату Олександр Шлапак. Він також твердить, що з наступного року було б доцільно прив’язати ціну на імпортний газ для України до світових цін на нафту.

Про те, що ціна на імпортний газ для України має бути меншою, заявив і уповноважений президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський. За його словами, нинішня ціна газу, що його імпортує Україна, 179.5 доларів за тисячу кубів, становить половину від середньоєвропейської ціни на газ, не враховуючи витрати на його транспортування. Якщо через різке падіння цін на нафту у першому кварталі наступного року передбачається зниження європейської ціни на газ до 300 доларів за тисячу кубів, то для України, за словами пана Соколовського, газ має коштувати близько 150 доларів, а у подальшому із падінням цін на нафту ця ціна може складати менше 100 доларів.

За підсумками року державний бюджет буде виконано – заявив під час зустрічі із президентом міністр фінансів Віктор Пинзеник. Водночас він визнав складності із виконанням дохідної частини бюджету у листопаді, які, очевидно, триватимуть і у грудні. Напередодні урядовець заявляв про скорочення надходжень від податку на прибуток та податку на додану вартість через проблеми у банківському секторі та кількох галузях української промисловості, пов’язані із економічною кризою. Він також звинуватив українські банки у “економічному егоїзмі”:

“Банківський сектор у світі оживляється. Але проявляється таке явище, як економічний егоїзм, коли оживлення банків не супроводжується протягнутою рукою для реального сектору економіки. Нажаль, у нас це теж відчувається, наприклад, це ми бачимо по режиму рефінансування, коли кошти йдуть не на оживлення реального сектору економіки, а на роботу на валютному ринку.”
Курс гривні у вівторок на міжбанківському валютному ринку знизився до 6.7 гривень за долар. Нацбанк на ринок із інтервенціями не виходив. Тим часом на світових ринках триває падіння долара через негативні очікування учасників ринку щодо стану американської економіки на найближчий рік.

На сьогодні економічна криза негативно відбилася на житті 25 тисяч українських родин – такими є дані Міністерства з питань сім’ї, молоді та спорту. Переважно проблеми виникають через втрату роботи чи скорочення доходів – заявив міністр з питань сім’ї Юрій Павленко. Тим часом згідно із дослідженням компанії Gfk, Україна посіла 40 місце серед 41 європейської країни за рівнем купівельної спроможності населення. Нижчою за Україну ця купівельна спроможність тільки у Молдові. Згідно із дослідженням, середньостатистичний європеєць впродовж 2008 року витратив на споживчі товари 12500 євро, тоді як середній українець – 1688 євро. Українці витрачають лише 9% з тої суми, яку на товари витрачають пересічні німці, купівельна спроможність яких є на 10 місці. Найвищу купівельну спроможність у Європі мають мешканці Ліхтенштейну, Люксембургу та Швейцарії. Утім, дослідники передбачають, що через економічну кризу у рейтингу купівельної спроможності наступного року варто очікувати змін.

Федеральний резерв США виділить додаткові 800 мільярдів доларів на підтримку іпотечного та кредитного ринку в країні. Зокрема, планується, що 600 мільярдів буде спрямовано на підтримку цінних паперів, забезпечених заставою нерухомості, а ще 200 мільярдів підуть на стимулювання споживчого кредитування – повідомив міністр фінансів США Генрі Полсон. Раніше американський Конгрес вже ухвалив 700 мільярдний антикризовий пакет для порятунку американської економіки від кризи.

Багатьом провідним країнам світу загрожує найсерйозніше падіння економіки за останні чверть століття – попереджає Організація з економічного співробітництва та розвитку. За прогнозами експертів організації, економіка США, європейських країн та Японії у наступному році різко скоротиться, зросте кількість безробітних, триватиме фінансова криза, впадуть ціни на нерухомість. Говорить головний економіст дослідницької організації Клаус Шмідт-Хеббель:
“Я вважаю, що серйозні ризики для фінансової системи залишаються, і ми живемо зараз в епіцентрі буревію. Криза може розтягтися довше, ніж на наступні кілька місяців. Зазнати банкрутства можуть нові фінансові інституції, що потребуватиме додаткових витрат на їх порятунок, а це означатиме подальше скорочення коштів для домогосподарств та окремих громадян, а це, у свою чергу, призведе до подальшого погіршення ситуації та скорочення виробництва у країнах, що розвиваються через скорочення попиту на їх товари у більш розвинених країнах.”

Зокрема, падіння економіки США складе 0.9%, країнах єврозони – 0.6%, Японії – 0.4%. Серед європейських країн, найбільшого падіння зазнає британська економіка, яка наступного року, згідно із прогнозами Організація з економічного співробітництва та розвитку, скоротиться на 1.1%. Серед інших країн експерти організації називають Угорщину, Ісландію, Ірландію, Іспанію та Туреччину. Очікується також, що економічне відновлення у провідних економіках світу почнеться не раніше 2010 року.