Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі

Верховна Рада знову не змогла ухвалити пакет антикризових законів, хоча, за словами спікера парламенту, Арсенія Яценюка, він розраховував, що депутатів об’єднає президентський антикризовий законопроект. Тим часом у цьому законопроекті президент Віктор Ющенко пропонує Верховній Раді відкласти підвищення мінімальної зарплатні до 2011 року.

Водночас, згідно із наданим на розгляд парламенту урядовим проектом бюджету на наступний рік, чергове підвищення мінімальної зарплатні мало відбутися з 1 січня 2009 року – до 770 гривень, із доведенням його впродовж року до 807 гривень. Крім того, у президентському антикризовому законопроекті міститься і пропозиція виділити 1 мільярд гривень державному Укрексімбанку на викуп акцій Промінвестбанку.

У вересні цього року Промінвестбанк заявив про те, що на нього здійснено рейдерську атаку, в результаті якої вкладники масово почали забирати із банку свої гроші. Наприкінці вересня НБУ запровадив тимчасову адміністрацію у Промінвестбанку і виділив рефінансування у розмірі до 5 мільярдів гривень, аби врятувати банк від банкрутства.

Президентський пакет антикризових заходів також передбачає дозвіл збільшити державні гарантії під позики від міжнародних фінансових інституцій у обсязі до 40 мільярдів гривень, а також дозвіл уряду залучити від МФО на реалізацію соціально-економічних проектів ще до 10 мільярдів гривень.

Тим часом голова парламентського комітету з питань фінансів та банківської діяльності, екс-віце-прем’єр та екс-міністр фінансів Микола Азаров закликає оприлюднити умови, на яких Україна може отримати кредити МВФ, і саме відсутністю такої інформації пояснює, чому фракція Партії Регіонів не голосуватиме за президентські пропозиції з подолання кризи:

“Ціль цього закону – ухвалити якусь “фільчину грамоту,” за великим рахунком, начебто заспокоїти людей, які, до речі, “фільчиним грамотам,” не дуже вірять, а вірять тому, що відбувається у країні, отримати гроші Міжнародного валютного фонду, використати їх так, як їм заманеться, а далі що?”

Напередодні у МВФ заявили про готовність надати Україні 16.5 мільярдів доларів стабілізаційного кредиту, а голова Ради НБУ Петро Порошенко повідомив, що таке рішення може бути ухвалене на засіданні Ради директорів МВФ 3 листопада, якщо перед цим український парламент ухвалить пакет антикризових законопроектів.

Президентський законопроект із подолання наслідків економічної кризи передбачає також надання НБУ права на запровадження обов’язкового продажу валюти. Востаннє НБУ скористався таким правом під час кризи 1998 року, і обов’язковий продаж валюти було скасовано лише у 2005 році.

Тим часом в українських банківських колах сподіваються, що кредит МВФ може не тільки врятувати гривню від подальшого падіння, але й зміцнить її курс на 50-80-копійок, адже до кінця 2009 року українським компаніям та банкам треба погасити понад 25 мільярдів доларів зовнішніх боргів, більшість з яких пролонгувати не вдасться. У вівторок НБУ продавав долари за курсом 5.5 гривень за долар – на 10 копійок дорожче, ніж у понеділок. Торги на Міжбанківській валютній біржі почалися з 6.05-6-20, і до вечора зросли до 6.30 гривень за долар.

Громадські організації, що об’єднують учасників українського аграрного ринку, закликають прем’єр-міністра до кроків із цінової стабілізації на цьому ринку. У листі аграріїв до прем’єра йдеться про те, що через надмірну пропозицію ціни на фуражне зерно падають, зокрема, фуражна пшениця коштує до 400 гривень за тону. Утім, ціни на зерно падають і на світових ринках, а тому Україні варто очікувати скорочення надходжень і від цієї статті свого експорту.

Аграрії пропонують уряду терміново вдатися до державних закупівель зерна, аби підтримати галузь. За даними на 28 жовтня, Україна зібрала 50.4 мільйонів тон зерна, що на 70% більше, ніж на цю ж дату минулого року.

Банк Англії прогнозує, що світові фінансові втрати від глобальної економічної кризи сягнуть майже 3 трильйонів доларів, що удвічі перевищує попередні прогнози - такі висновки містяться у заяві банку. Крім того, там вважають, що світова фінансова криза загрожує фінансові стабільності Великої Британії.

Тим часом британський прем’єр Гордон Браун закликав Китай та багаті на нафту арабські країни зробити свій внесок у боротьбу із глобальною економічною кризою. Пан Браун заявив, що ці країни повинні збільшити свої внески до Міжнародного валютного фонду, бо мають суттєвий профіцит своїх бюджетів, і могли б нині допомогти тим, хто потерпає від нестачі грошей.

Росія та Китай мають поступово відмовлятися від використання долара і переходити на розрахунки у власних валютах – заявив російський прем’єр Влдімір Путін. Російські керівники і раніше говорили про стратегічні плани переходити на розрахунки у рублях у зовнішній торгівлі, принаймні, що стосується експорту газу, але, зараз, коли, як твердить пан Путін, у світовій економіці, заснованій на доларових розрахунках, відбувся серйозний збій, доречність цього кроку є ще більшою.

Останніми тижнями курс долара до рубля різко зріс, і російський Центробанк витрачає мільярди доларів із валютних резервів на підтримку рубля. Раніше китайські керівники також висловлювалися щодо доцільності поступової відмови від долара, як світової валюти розрахунків. До відмови від долара при розрахунках за нафту закликав членів ОПЕК і президент Ірану.

Центробанк Ісландії підвищив облікову ставку з 12% до 18%, намагаючись упоратися із фінансовою кризою, яка паралізувала країну. Раніше МВФ схвалив надання Ісландії фінансової допомоги у 2 мільярди доларів, ще 4 мільярди євро пообіцяла надати Росія. У жовтні уряд Ісландії був змушений націоналізувати три найбільші банки країни, що потерпали від фінансової кризи.

Банківський сектор Ісландії пережив бум у 1990-х, і став найбільшою галуззю ісландської економіки. Банки активно інвестували у закордонні активи, при цьому сума інвестицій у кілька разів перевищувала ВВП Ісландії. Із приходом фінансової кризи більшість банків опинилися на межі банкрутства, так само, як і вся економіка країни.