Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Британський міністр закордонних справ Девід Мілібенд під час візиту до Києва заявив, що міжнародна ізоляція Росії негативно відіб’ється на її економіці, але також принесе мало користі західним країнам:

“Конфлікт у Грузії призвів до різкого падіння упевненості інвесторів у Росії. Лише впродовж одного тижня валютні резерви Росії скоротилися на 16 мільярдів доларів.

Тільки за один день ринкова вартість Газпрому зменшилася приблизно на таку ж суму. Справа у тому, що у сучасному світі політика та економіка дуже пов’язані між собою. Вони разом залежать від верховенства закону. Президент Мєдвєдєв у своїх промовах обіцяв, що верховенство права стане ключовим елементом його політики. Проте його дії впродовж останніх двох тижнів засвідчили дещо інше. Але складний вибір стоїть не тільки перед Росією, але й перед Заходом. Дехто закликає до економічної ізоляції Росії.

Інші кажуть, що Захід абсолютно неспроможний щось протиставити Росії, а тому має погодитися із її діями. Гадаю, обидва ці підходи є хибними. Ізоляція є настільки ж небажаною, як і неможливою. Росія надто глибоко задіяна у світових економічних процесах. Крім того, ізоляція лише посилить націоналістичні настрої та відчуття “жертви” у боротьбі із Заходом. Так само невірно казати, що Захід безсилий. Європейцям потрібен російський газ. Це правда. Проте Газпрому потрібні європейські споживачі та інвестиції.”

Служба безпеки України просить уряд надати інформацію, що стосується загроз енергетичній безпеці країни – повідомила речниця СБУ Марина Остапенко. Вона твердить, що це відбувається в рамках перевірки інформації, наданої секретаріатом президента. Раніше заступник голови президентського секретаріату Андрій Кислинський заявляв, що у деяких діях уряду та прем’єр-міністра є ознаки зради національним інтересам України, і серед прикладів наводив низку приватизаційних та енергетичних проектів. У секретаріаті також планували передати цю інформацію правоохоронним органам.

Проте поки що із зібраними на Банковій матеріалами ознайомлюються лише в СБУ. За словами Марини Остапенко, якщо СБУ встановить ознаки протиправних дій, які можуть загрожувати економічній безпеці України, то ці матеріали будуть передані до генеральної прокуратури. Сам президент ніяк не коментував звинувачення на адресу прем’єра, що лунали від чільних представників його секретаріату, а керівник уряду Юлія Тимошенко категорично відкинула звинувачення, називаючи їх смішними.

Юлія Тимошенко також поінформувала про рішення уряду скасувати більшість нарахувань, які нині входять у вартість будівництва, зокрема, відрахування частини коштів на розбудову інфраструктури, пожежну безпеку, виділення житла у фонд міста та для державних службовців. Вона твердить, що ці нарахування складали до половини собівартості будівництва. В уряді розраховують, що скасування цих відрахувань сприятиме зниженню вартості будівництва в Україні. Зараз квадратний метр житла в українській столиці коштує понад 2700 доларів. Оглядачі ринку кажуть, що у разі, як ініціативи уряду будуть втілені у життя, навряд чи ціни на житло зменшаться удвічі, але можна очікувати зменшення цін на житло на 20% через 2-3 роки.

Світовий банк заявляє, що бідність поширена у світі більше, ніж вважалося раніше. Банк переглянув свої ж попередні оцінки, і тепер твердить, що наразі понад 1 мільярд 400 мільйонів осіб живуть за межею бідності, яку також через інфляцію було збільшено до 1 долара 25 центів на день. Це набагато більше, ніж попередні розрахунки Світового банку, який у 2004 році оцінював кількість бідняків у світі у 985 мільйонів осіб. Згідно із новим дослідженням, найбіднішим континентом у світі є Африка, де кількість осіб, що живуть за межею бідності від 1981 до 205 року подвоїлося, і зараз близько 380 мільйонів живе на менше, ніж 70 центів на день. Одна із найбільших британських допомогових організацій Oxfam вважає, що цього року через подорожчання пального та харчів до бідних можна буде віднести ще 500 мільйонів осіб.

Німецька E.ON, провідний постачальник газу та електроенергії в країні, підтвердила плани звільнити 1800 працівників, які переважно працювали у сервісних центрах компанії. E.ON також закриває 40 із 60 центрів з обслуговування клієнтів. У компанії твердять, що звільнення відбуватимуться впродовж кількох років, і що частина співробітників просто піде на пенсію.