Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Будівельна криза для України не за горами, кажуть експерти

• 'Корреспондент' пише про наближення кризи будівельної галузі та її можливі наслідки.
• 'Деньги' також звертаються до цієї теми, і аналізують причини виникнення цієї кризи.
• 'Тиждень' пише про те, як компенсуються збитки від стихійних лих в інших країнах.
• Часопис також звертається до теми поширення в Україні модного у світі дауншифтингу - людей, які свідомо ламають власний поступальний шлях кар’єрними сходинками.

'Корреспондент' у статті 'Дах знесло' пише про наближення кризи будівельної галузі:

'Україна на межі будівельного апокаліпсису. Великі компанії заявляють про збитки і заморожують будівництво. Інвестори виводять з української економіки вкладені кошти в інші країни Східної Європи. Пайщики житлового будівництва готуються до судових суперечок із забудовниками, які не виконують терміни завершення будівництва будинків.

У свою чергу фактична зупинка будівництва вдарила по суміжним ринкам. Липень 2008 в Україні став для них чорним місяцем. Більш за все дісталося виробникам будівельних матеріалів, які, сподіваючись на літній ажіотаж, збільшили виробництво своєї продукції втричі. Вже іде останній місяць літа, а їх склади переповнені непроданим товаром.

Ще зовсім нещодавно один із локомотивів економіки – будівельна галузь, яка за перше півріччя минулого року зросла на 11.8%, за перші 6 місяців цього року вперше від 90-х років впала на 3.9%, потягнувши за собою темпи зростання всієї економіки. Забудовники одноголосно твердять, що головним чинником, який спровокував рецесію у будівельній галузі та обвал на ринку будматеріалів, стало ужорсточення видачі кредитів банками,' – пише 'Корреспондент,' але не згадує про минулі прибутки будівельників, і про те, що вартість житла у Києві давно перевищила вартість житла у Берліні, Празі чи Варшаві.

'Деньги' також пишуть про кризу у будівельній галузі: 'Всі довкола говорять про те, що кредит у банку на купівлю нового житла отримати дедалі складніше. ЗМІ повідомляють про скорочення кредитування не тільки громадян, але й забудовників, про падіння попиту на житло та про високу інфляцію. Не треба бути економістом, аби зрозуміти: все це цілком може призвести до того, що ті будівельні компанії, що не мають міцної 'фінансової подушки,' можуть одного дня просто зникнути, залишивши недобудовані будинки. Звісно, великі та досвідчені забудовники є більш надійними, ніж невеликі та маловідомі. Проте і великим компаніям може бути складно пережити кризу.

Саме так відбулося цим літом в Іспанії, де збанкрутіла одна із найбільших девелоперських компаній в країні. Не виключено, що Україну може спіткати така сама доля, як Іспанію чи США. Передумови для цього поступово вимальовуються: ціни зростали надто довго і зараз залишаються високими, попит падає, банки кредитують нерухомість дуже неохоче. Зниження цін оживило б попит, проте цього поки що явно не спостерігається,' – пишуть 'Деньги.'

'Тиждень' у статті 'Стихійні гроші' пише про те, як компенсуються збитки від стихійних лих в інших країнах: 'Саме стихія та надзвичайні події є перевіркою на дієвість влади. Коли три роки тому буревій 'Катріна' знищив сотні поселень на півдні США, влада виявилася безпорадною. Схема виділення коштів на подолання наслідків надзвичайних ситуацій, яка діє в США, схожа на українську. Конгрес нашвидкуруч збирається і на свій розсуд виділяє кошти. Місцева влада майже не бере участі у фінансовій стороні справи. Потім з’ясувалося, що було безліч махінацій із коштами, а профільний міністр пішов у відставку. Натомість у США дуже розвинена мережа установ, які запобігають стихіям. Також у американців потужна матеріально-технічна база: гелікоптери, спеціальні автомобілі, засоби зв’язку.

Повінь у Європі у серпні 2002 року визнали найпотужнішою за останні 150 років. Тоді найбільше від води постраждали Велика Британія, Німеччина, Австрія та Чехія. Кожній країні довелося самостійно вирішувати, де брати гроші. Австрія, де сума збитків склала понад 3 мільярди євро, відмовилася від купівлі вже замовлених бойових літаків. Інші держави були змушені відтер мінувати заплановане зменшення податків. Лише 1 % українців які постраждали від повені, попередньо застрахували своє майно. Інші звикли покладатися на державу.

У Європі близько 20% з усіх збитків від стихійних лих компенсують страхові компанії. А от у Бельгії вже кілька років дії Фонд природних катастроф. У ньому зберігають кошти 'про всяк випадок': коли стається лихо, парламентарі не 'перекроюють' бюджет. Кожен потерпілий може звернутися до Фонду за компенсацією протягом 3 днів з того часу, коли сталося лихо,' – пише 'Тиждень.'

Часопис також пише про поширення дауншифтингу як у світі, так і в Україні: 'Без зайвої реклами у засобах масової інформації, досить швидко зростає кількість дауншифтерів – цим іншомовним словом охрестили тих, хто свідомо ламають власний поступальний шлях кар’єрними сходинками. Або, маючи вже все, починають іншу версію свого життя з низького старту. Так, сьогодні це модно. Принаймні у великих компаніях в Україні, наймаючи на роботу, вже цікавляться, чи погодиться претендент на нижчу посаду із відповідним обмеженням коштів, якщо це дасть йому більше вільного часу або гнучкіший графік. І, якщо отримують ствердну відповідь, роблять собі нотатку, що не йде на користь здобувача вакансії.

Компанії перестраховуються недарма., адже дауншифтерів стає все більше – кажуть, мало не кожен другий австралієць і кожен п’ятий американець в останні 10 років відмовилися від престижної посади задля спокою в душі та благополуччя у родині. У Росії дауншифтерів також більшає. Але там дауншифтингу відрізняється від світового: якщо європейці та американці, аби втекти від напруженого життя, часто переїздять до сільської місцевості, то росіяни змінюють країну – в Індії на Гоа вже кільканадцять років існують такі собі комуни росіян, переважно москвичів, які здають свою квартиру в мегаполісі і живуть на ці кошти у дешевому теплому раю на березі океану.

Загалом, певною мірою дауншифтером є і банкір Сергій Тигіпко, який свого часу фігурував у рейтингах претендентів на пост президента України, але вирішив відмовитися від політики і збудувати нову щасливу сім’ю, і телевізійник Микола Канішевський, який змінив генпродюсерську кар’єру на бізнес у будівництві заміських будинків, в одному з яких і живе. Але коли, прочитавши цю статтю, вам захочеться заволати: 'Як же мені набридло все, що роблю!', спочатку вирішить, чи готові якщо не здати квартиру і податися на Гоа, то хоча б переїхати в залишену хату далекого українського села і 'злитися із природою.' І чи буде така зміна для вас вимріяним і очікуваним щастям?' – попереджає 'Тиждень.'