Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Чи посилило повінь вирубування лісів у Карпатах?

“Корреспондент” у статті “По коліно у біді” пише про причини повені у західних регіонах України, які минулого тижня було оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації: “Після каламутної води залишилися не тільки “змиті” села, зруйновані дороги та фінансові дірки, але й побоювання, що ця катастрофа – не остання. Екологи хором кажуть про те, що до повені привела низка факторів, головний з яких – безсистемна вирубка лісів та щільна котедж на забудова у горах.

Втративши значну частину своїх лісів, Карпати просто не втримують вологу. Тому вода швидко стікає у долини, створюючи масштабні екологічні лиха. Ані Віктор Ющенко, ані Віктор Балога, які мають котеджі у Карпатах, на ці заяви не відреагували. Можливо, з їх будинками все добре. З боку влади не було і заяв про те, що ліси більше не будуть знищуватися. Це означає, що жодних глобальних змін у країні очікувати не варто.

Залишається лише готуватися до нових потоків великої води,” – пише “Корреспондент,” і також подає ексклюзивне інтерв’ю із міністром з надзвичайних ситуацій Володимиром Шандрою, який також підтвердив, що серед причин надзвичайної повені не тільки надмірні опади, але й вирубка лісів та будівництво у небезпечних з точки зору повені заплавах річок.”

“Власть денег” у редакційній статті також звертається до теми повені, її наслідків, та коштів, які будуть витрачені на подолання цих наслідків: “Стихія, що принесла смерть та руйнування у західні регіони України, почала вщухати. А це означає, що розпочинається улюблений час наших чиновників – вони починають оцінювати масштаби збитків. Черги до кабінетів чиновників різних рангів вишикуються лише з однією метою – отримати від держави якомога більше коштів. На цьому тлі було цікаво спостерігати, як лідери правлячої коаліції Юлія Тимошенко та Віктор Ющенко змагаються у “співчутті” та “турботі.”

Кілька днів поспіль вони одночасно відвідували постраждалі регіони, обіцяючи людям одне й те саме – гроші, підраховуючи одночасно рейтинги у зв’язку з виборами, що наближаються. Нарешті Тимошенко вдалося “перелітати” свого конкурента на вертольоті. Ющенко не витримав, і відправився у відпустку. Але взяв реванш під час бюджетних перегонів. Коли прийшов час готувати законопроекти із сумами компенсацій, Тимошенко заявила про готовність роздати із казни 2 мільярди гривень, а Ющенко в альтернативному законопроекті вимагав від уряду майже 5 мільярдів,” - пише “Власть денег.”

“Фокус” подає інтерв’ю із новим британським послом в Україні, Лі Тернером, який, зокрема, твердить, що британські бізнесмени вважають інвестиції в Україну цікавою, але складною справою: “Впродовж останніх років в Україні спостерігається вражаюче зростання економіки, і це викликало великий інтерес у британських інвесторів. Проте я маю бути з вами відвертим. Український ринок – не простий для всіх іноземних компаній.

Природно, що до мене, як до посла, звертаються британські компанії. Деякі з них скаржаться на складності із бюрократією, на затримки у виплатах, на недостатню впевненість у судовій системі. З одного боку часто кажуть, що великі прибутки пов’язані із великим ризиками. Але з іншого боку, важливо, аби Україна спробувала створити у себе стабільне інвестиційне поле,” – заявив новий британський посол в Україні в інтерв’ю “Фокусу.”

“Тиждень” також подає дипломатичне інтерв’ю – із послом Сполучених Штатів Вільямом Тейлором, у якому той так само розповідає про переваги і проблеми інвестування в Україну. Крім того, “Тиждень” звертається до теми ринку нерухомості, і намагається спрогнозувати, чи дешевшатимуть квартири для тих, хто хоче купити їх для того, аби там жити: “Минулий тиждень позначився рекордною кількістю новин на тему кризового стану на ринку нерухомості. Так, компанії-забудовники заявили про намір зупинити проекти з будівництва житлі внаслідок падіння попиту і звернулися до держави з вимогою полегшити умови кредитування для покупців. Те, що ситуація на житловому ринку перейшла у кризу, сумніву вже не викликає. Але парадокс у тому, що ця криза не означає неминучого обвалу цін, на який вже років зо три сподіваються “безквартирні” українці.

Це справді було б так, якби у нас діяла західна модель ринку , за якою головним пріоритетом забудовника є задоволення попиту з боку кінцевого споживача. Натомість в Україні найцікавішими для будівельних компаній був аж ніяк не той, хто купував квартиру для власного проживання. Попит формували дві інші категорії. Перша – спекулянти, які купували житло щоб його перепродати. Друга – люди, котрі використовували нерухомість як найбільш надійний засіб захистити свої заощадження. Однак, аби ця схема працювала, в ній обов’язково повинна бути “фінальна ланка” – ті, хто куплять квартиру для себе.

А ціни зросли настільки, що стали недоступними для “кінцевих” покупців,” – пише “Тиждень,” але припускає, що ціни на нерухомість кардинально не зміняться, бо спекулянти притримуватимуть її, сподіваючись на кращі часи, а будівельники просто згортатимуть проекти, а не знижуватимуть ціни. Часопис також пише про ще один економічний парадокс: багаті американці купують нові авто на третину дешевше, ніж бідні українці, а при купівлі такої машини як Chevrolet Silverado вирішальною може бути навіть знижка на 60 доларів – адже це 15 галонів бензину.