Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Продаж зерна може забезпечити неабиякі надходження Україні

Національний банк України підготував Концепцію валютної політики, яка передбачає перехід до повної конвертованості гривні.

Голова Федеральної резервної системи США вважає, що американська економіка залишила кризу позаду.

Між кандидатами на посаду президента у США почалися економічні дискусії.

Голова правління російського Газпрому Олексій Міллер заявив, що впродовж найближчих 7-10 років компанія зможе збільшити свою капіталізацію до 1 трильйона доларів.

Голова ТНК-ВР Роберт Дадлі таки з’явився на допит у слідчі органи Росії.

Цей рік може стати роком повернення України на світові аграрні ринки – заявив президент Віктор Ющенко під час відкриття міжнародної аграрної виставки у Києві. Він також вважає, що впродовж наступних 2-3 років врожай зернових в Україні може зрости удвічі. Пан Ющенко також негативно відгукнувся про будь-які заборони на аграрному ринку, включно із обмеженнями на експорт. Він також зауважив, що залишки зерна у 5 мільйонів тон, що нині зберігаються на українських елеваторах і не були продані через квотування експорту, могли б забезпечити надходження 2.5 мільярдів доларів виручки, які могли б бути інвестовані вже у врожай поточного року.
Пан Ющенко також наполягає на запровадженні приватної власності на сільськогосподарські землі, зауважуючи, що подовження мораторію на торгівлю землею призводить до зростання корупції у цій галузі.

Національний банк України підготував Концепцію валютної політики, яка передбачає підвищення привабливості гривні всередині країни та перехід до її повної конвертованості. Утім, згідно із концепцією, валютна реформа проходитиме у 3 етапи і триватиме від 8 до 30 років. Впродовж цього часу НБУ заохочуватиме використання гривні у поточних валютних операціях, остаточно закріпить за гривнею статус єдиного платіжного засобу, аби всі учасники ринку відмовилися використовувати будь-які “умовні одиниці” під час розрахунків. Крім того, планується перейти до банківського кредитування виключно у національній валюті. Наразі розроблена Нацбанком концепція перебуває на розгляді у раді банку. Голова Ради Банку Петро Порошенко каже, що її буде розглянуто впродовж наступних двох тижнів.

Тим часом заступник голови Національного банку Олександр Савченко не виключив, що вже з наступного року НБУ може взагалі відмовитися від встановлення граничних рівнів коливання офіційного курсу гривні, тобто “валютного коридору.” Проте зараз відмовлятися від “валютного коридору” та активної присутності Нацбанку на валютному ринку не варто. Крім того, заступник голови Нацбанку Олександр Савченко твердить, що інфляція на кінець цього року сягне 15-16%. Пан Савченко каже, що уповільнення темпів інфляції у травні до 1.3% із понад 3% квітневих, головним чином зумовлене рішенням НБУ про зміну офіційного курсу гривні до долара та зміцнення гривні. Серед інших факторів, які сприятимуть уповільненню інфляції, заступник голови Нацбанку назвав і позитивні прогнози щодо цьогорічного врожаю. Водночас голова Ради НБУ Петро Порошенко твердить, що для малозабезпечених українців, доходи яких не перевищують 700 гривень на місяць, інфляція за останній рік склала понад 40%, адже частка харчів у їх споживчому кошику становлять близько 65%. В середньому ж по Україні за рік від весни 2007 року ціни зросли на понад 30%.

Голова центрального банку США, Федерального резерву Бен Бернанке сказав, що американська економіка, можливо, уникнула серйозного падіння. На банківській конференції у Масачусетсі він наголосив, що незважаючи на подальше зростання безробіття, за останній місяць ризик суттєвого спаду, як виглядає, знизився. Втім пан Бернанке застеріг, що висока інфляція тепер може стати головною проблемою. Він твердить, що нещодавній стрибок цін на енергоресурси посилив цей ризик.

Сенатор Барак Обама, який забезпечив своє висування кандидатом у президенти від демократів на виборах у США, розпочав двотижневе “економічне турне” країною. Він закликає терміново влити в економіку 50 мільярдів доларів, аби відновити її зростання. Пан Обома також виступає за скорочення витрат США на військові операції, зокрема в Іраку, і твердить, що його конкурент від республіканців Джон Маккейн лише продовжуватиме економічний курс нинішнього президента Буша, який, на думку демократів, і призвів до теперішньої кризи в американській економіці:
“У той час, як ми ведемо дві війни, коли мільйони американців не можуть собі дозволити платити за медичні послуги та освіту, коли галон бензину коштує понад 4 долари, людина, яка під час виборчої кампанії закликає до скорочення державних видатків, виступає за надання податкових пільг для ExxonMobil на суму в 1 мільярд 200 мільйонів доларів. Це безвідповідально. Це просто обурює!” Республіканці ж вважають, що програми демократів передбачатимуть збільшення податків, що у свою чергу, призведе до зменшення ділової активності, а відтак, і до подальшої стагнації економіки.

Голова правління російського Газпрому Олексій Міллер заявив, що впродовж найближчих 7-10 років компанія зможе збільшити свою капіталізацію до 1 трильйона доларів. Зараз Газпром є третьою найбільшою компанією у світі із ринковою капіталізацією у 360 мільярдів доларів і запасами вуглеводнів у 30 трильйонів кубометрів. Від 2000 року ринкова капіталізація Газпрому збільшилася у 46 разів, і, за словами пана Міллера, Газпром перетворюється на “глобальну корпорацію із російським корінням.”
Керівник Газпрому також припустив, що пропускна потужність Північного потоку, який нині збирається будувати Росія та Німеччина, може бути збільшена порівняно із запланованими 55 мільярдами кубометрів. Він також відкинув і припущення про конкуренцію між Південним потоком - іншим спільним проектом Газпрому та італійської ENI – та газопроводом Набукко, будівництво якого активно лобіюють Сполучені Штати. Пан Міллер послався на стрімко зростаючий попит на газ у Європі, а також на різні джерела надходження газу до обох газо гонів.

Голова ТНК-ВР Роберт Дадлі таки з’явився на допит у слідчі органи Росії, де провів понад 5 годин, після яких заявив журналістам, що це була лише “рутинна зустріч,” під час якої обговорювалися питання, що стосуються ТНК-ВР. Наразі між російськими та британськими акціонерами ТНК-ВР загострюється конфлікт з приводу умов праці російських та іноземних фахівців. Проте оглядачі припускають, що цей конфлікт є схожим на минулорічні податкові претензії до компанії, які призвели до того, що ТНК-ВР відмовилася від своїх прав на одне з найбільших газових родовищ у Росії.