Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Потенціал українського аграрного сектора, енергетика та інвестиційний клімат стали головними темами візиту до Києва міністра торгівлі США Карлоса Гутієроса. Він заявив, що із вступом України до СОТ та нинішньою кон'юктурою на світових ринках продовольства, Україна могла б зміцнити свої позиції на цих ринках. Міністр торгівлі США також заявив, що перегляд укладених контрактів негативно відбивається на інвестиційній привабливості країни. Водночас він відмовився коментувати ініційоване нинішнім український урядом скасування угоди про використання надр із компанією Vanco, яка за часів урядування Юрія Єханурова та Віктора Януковича отримала право на розвідку та видобуток нафти і газу на українській ділянці Чорного моря.

У середу президент України Віктор Ющенко підписав указ, який запроваджує рішення Ради національної безпеки та оборони про те, що урядове рішення про відкликання ліцензії Vanco не відповідає національним інтересам України і створює загрози у економічній сфері. Проте вже у четвер уряд оприлюднив висновки Міжвідомчої комісії, яка також досліджувала цю справу. Перший віце-прем’єр Олександр Турчинов заявив, що ця комісія підтвердила цілковиту законність всіх рішень уряду, пов’язаних із розривом угоди із Vanco. В середині травня сама компанія заявляла про наміри звернутися до Міжнародного арбітражу, аби оскаржити рішення українського уряду. Президент Vanco Джин Ван Дайк заявив, що через розгляд цієї справи у Міжнародному арбітражі розробку родовищ на Прикерченській ділянці у Чорному морі буде відкладено щонайменше на 5 років.

Харчі для подолання світової продовольчої кризи мають переважно надходити із країн, що розвиваються – такі наміри оголосила Світова харчова програма ООН під час міжнародного самміту, який проходив цього тижня у Римі. Учасники конференції також домовилися про виділення додаткових 3 мільярдів доларів на термінову допомогу країнам, населення яких найбільше потерпає від різкого подорожчання харчів у світі. Представник Oxfam, однієї з неурядових допомогових організацій, що брали участь у самміті, Олександр Вулкомб, твердить, що позитивним результатом самміту стало усвідомлення значення сільського господарства для світової економіки. Водночас він вказав і на деякі недоліки у роботі римського самміту:

“Вони зосередили увагу на розвитку сільського господарства, тоді як довгий час на нього не звертали увагу. Від 1980 року обсяги допомоги, що виділяється на розвиток аграрного сектору лише подвоїлися, і це виглядає просто смішно у порівнянні із темпами зростання населення Землі. Вже давно треба було б приділяти більшу увагу сільському господарству, і, нарешті, це починають визнавати. Проте у глобальної харчової кризи є і інші причини. Наприклад, торгівельна політика, яку ніхто не обговорював під час цього самміту. Так само, коли мова йшла про виробництво біопалива, мало хто говорив про те, як хибні дії багатих країн можуть відбитися на житті людей у найбідніших країнах.”

Президента російсько-британської нафтової компанії ТНК-ВР Роберта Дадлі буде допитано у рамках розслідування справи про ухиляння від сплати податків цією компанією. Міністерство внутрішніх справ Росії вже відправило повістку, а у компанії підтверджують її отримання. Половина акцій ТНК-ВР належить консорціуму компаній Альфа-груп та Ренова. Останнім часом стосунки між російськими та британськими акціонерами мали напружений характер. Минулого року ТНК-ВР попередили про можливість відкликання у неї ліцензії на розробку газового родовища у Сибіру. Приводом до цього стали претензії органів російської влади до виконання компанією планових виробничих зобов’язань. В результаті ТНК-ВР продала контрольний пакет Ковиктинського родовища Газпрому. Одночасно від своєї частки у іншому великому родовищі була змушена відмовитися і британо-голландська Royal Dutch Shell.

Тим часом новий російський президент Дмітрій Медвєдєв під час візиту до Німеччини висловив сподівання, що проект побудови газопроводу Північний потік з Росії до Німеччини через дно Балтійського моря буде реалізовано у заплановані строки попри протидію низки європейських країн, зокрема, Польщі, Естонії, Фінляндії. Влітку балтійські країни мають отримати звіт про можливий вплив цього проекту на довкілля, а саме будівництво має бути завершено у 2011 році.