Фінансист, який заробив мільярди на біржових операціях, філантроп, який багато заробленого вкладає в благодійність, Джордж Сорос щойно видав книгу про фінансову кризу 2008-го.

А в інтерв’ю Бі-Бі-Сі він зробив власний прогноз наслідків кризи для світової економіки. Позаяк витоком проблем глобальної економіки стала іпотечна криза в США, чи вважає Джордж Сорос, що економічна рецесія таки неминуча - і якими будуть її прояви?

Джордж Сорос: Не думаю, що я взявся б це спрогнозувати. В своїй книзі я намагаюся пояснити, що спричинило кризу. По суті, ми побудувати цю дуже потужну глобальну фінансову систему на хибних підвалинах, а саме, що ринок тяжіє до рівноваги, а будь-які відхилення є випадковими. Але ринки працюють не так. І я намагався в книзі пояснити концепцію рефлексивності - як упереджені сприйняття учасників ринку позначаються на засадничих тенденціях, які ринки нібито мають відображати. Отож ринки досягають крайніх показників - і створюють так звані "бульбашки". Саме це я і намагався пояснити...

Зараз у сфері фінансів існує набагато більше непевності, ніж ми усвідомлюємо. І ступінь тієї непевності також непевний, невідомий. Досить часто в минулі 60 років ми мали досить стабільну ситуацію, але на мою думку, ми стоїмо зараз на порозі періоду більшої нестабільності, бо ми маємо загрозу рецесії - і в той же час загрозу інфляції! Джордж Сорос

Бі-Бі-Сі: Коли ви говорите про оті крайнощі - чи "бульбашки" - на ринку, то як це узгоджується з тим, що минулі десь із чверть століття умови на міжнародному ринку були досить непогані. І ота надмірна роздутість - чи бульбашка - є все ж таки чимось нетиповим, чи не так?

Джордж Сорос: Я говорю про "над-бульбашку". Бо впродовж усього того часу ви мали період розширення кредитування - і діяли на основі припущень, що ринки треба залишити в спокої ( те, що я називаю ринковим фундементалізмом). Але через те, що ринки коливаються і досягають крайнощів, то ви мали низку фінансових криз - досить багато, власне кажучи, однак щоразу влада втручалася і завдяки такій інтервенції рятувала ту чи іншу фінансову установу, що зазнала краху. Економіка відтак стимулювалася - і все миналося більш-менш гладко і без збоїв. Відтак ми щиро повірили, що ринки таки можна залишити в спокої. Але насправді все зовсім не так!

Бі-Бі-Сі: Але якщо ми маємо справу з тим, що ота згадана вами "над-бульбашка" ось-ось лусне, то даруйте, як голосно - і як боляче?

Джордж Сорос: Це буде залежати від того, як на це відреагує влада. Власне, я наголошую на такій думці: зараз у сфері фінансів існує набагато більше непевності, ніж ми усвідомлюємо. І ступінь тієї непевності також непевний, невідомий. Досить часто в минулі 60 років ми мали досить стабільну ситуацію, але на мою думку, ми стоїмо зараз на порозі періоду більшої нестабільності, бо ми маємо загрозу рецесії - і в той же час загрозу інфляції!

Бі-Бі-Сі: Тобто, коли нас хтось почне запевняти: спокійно, найгірше вже позаду, то ми маємо ставитися до цього скептично?

Джордж Сорос: Власне, ми пережили досить серйозну кризу - і хоча її гостра форма минула, але наслідки тієї кризи щойно почнуть даватися взнаки. Коли мова про Британію, то бульбашка роздутих цін на житло тут набагато більша, ніж у США. Корекція ринку житла в британських умовах повільніша, тому що ту немає надмірної пропозиції забудов, як у США. Але насправді сімейні бюджети обтяжені боргами, співвідношення між зарплатами і вартістю житла найбільше в світі - та й банки вже не хочуть так легко видавати кредити, як це було раніше.

Бі-Бі-Сі: Але тут мова про ступінь отієї корекції, чи не так. Бо якщо вона буде не надто болючою, то багато хто скаже "А поверніть-но нам оту бульбашку"...

Джордж Сорос: Саме так. Але не думаю, що ви побачите повернення тієї бульбашки - впродовж дуже довгого часу. Впродовж найближчих років економічні умови будуть дуже відмінними від тих, до яких ви звикли за минулі чверть століття.

Бі-Бі-Сі: Ви маєте на увазі, що люди втрачатимуть роботу, банкрутство компаній і так далі?

Джордж Сорос: Звісно, у фінансовому секторі люди ВЖЕ втрачають робочі місця. А фінансовий сектор дуже багато важить для британської економіки, бо там зайняті понад 20% усієї робочої сили.