Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Український уряд відмовив американській компанії

Світовий банк закликав український уряд негайно скасувати всі обмеження на експорт зерна. Експерти банку вважають, що такий крок, з одного боку, дозволив би стимулювати розвиток сільського господарства в Україні і скористатися зі зростання цін на харчі у світі, а з іншого – забезпечити світові ринки додатковими обсягами зерна, і пом’якшити глобальну продовольчу кризу. У представництві Світового банку також відзначають, що свого часу привітали рішення уряду про скасування обмежень на експорт зерна, проте згодом експерти банку дійшли висновку, що йдеться, радше, про збільшення квот, а не про цілковиту лібералізацію експорту. 23 квітня прем’єр-міністр Юлія Тимошенко повідомила про скасування обмежень на експорт зерна. Проте у відповідній постанові уряду з цього питання йшлося про подовження квотування експорту, щоправда, при збільшенні квот. Одним із аргументів зернотрейдерів на користь скасування обмежень є завантаженість українських елеваторів зерном врожаю минулого року, потужностей яких не вистачить для зберігання врожаю нинішнього року.

Тим часом міністр аграрної політики Юрій Мельник у листі до президента повідомив, що його відомство наполягатиме на відновленні режиму вільного експорту зернових до кінця маркетингового року, тобто до 1 липня. Водночас, для забезпечення стабільної цінової ситуації на внутрішньому ринку після скасування обмежень, міністерство пропонує укласти меморандум із провідними зернотрейдерами про відповідальність за харчову безпеку України.

Голова Фонду державного майна Валентина Семенюк, яку Кабінет міністрів відсторонив від виконання обов’язків, твердить, що вона є єдиним легітимним керівником фонду, і не дозволить проводити приватизацію, єдиною метою якої є отримання коштів для виконання передвиборчих обіцянок нинішнього прем’єра Юлії Тимошенко, - про це вона заявила в інтерв’ю 5 каналу:

“Якщо ми пообіцяли людям захмарні прибутки в плані того, що ми з ними розрахуємося, а бачимо, що йде падіння на фондовому ринку, іде великий рівень інфляції, це означає розпродаж об’єктів за безцінь. Тому тут треба виходити із національних, державних інтересів, враховуючи те, що таким “макаром” проводити швидку приватизацію і продавати прибуткові підприємства – це означає просто знищувати власність і передавати її комусь за безцінь.”

Пані Семенюк також радить уряду для покриття дефіциту бюджету, який утворюється через нестачу коштів, що мали б надійти від приватизації, вдаватися до запозичень. Напередодні перший віце-прем’єр Олександр Турчинов заявив, що уряд може вдатися до перегляду доходів бюджету, бо має сумніви у тому, що плани надходжень від приватизації на поточний рік будуть виконані. До бюджету цього року від продажу державного майна мало надійти 8.5 мільярдів гривень.

Міністерство охорони довкілля скасувало спеціальний дозвіл на використання надр компанією Vanco, яка мала розробляти ділянку чорноморського шельфу поблизу Керченської протоки, видобуваючи газ та нафту. Урядове рішення було ухвалене ще 25 квітня, проте про нього стало відомо лише у четвер. У 2006 році американська компанія Vanco виграла конкурс з права на укладання Угоди про розподіл продукції, що її буде видобуто на Прикерченській нафтогазоносній ділянці. Цю угоду було підписано у 2007 році.

Цього року компанія мала проводити геологорозвідувальні роботу вартістю у майже 90 мільйонів доларів. Проте на початку з уряду почали лунати припущення, що цю ділянку краще було б розділити на дрібніші, і надати право їх розробки кільком іноземним інвесторам, оскільки, на думку урядовців, Vanco не мала достатньо ресурсів для розробки всієї території. У самій Vanco кажуть, що ініціюватимуть міжнародну арбітражну процедуру цієї суперечки, і судитимуться із українським урядом.

Економіка США не перебуває у рецесії – заявив економічний радник Білого Дому Едвард Лазір. Він звернув увагу на те, що американська економіка за перший квартал цього року зросла на 0.6%, тоді як рецесією вважають падіння ВВП впродовж двох кварталів. Напередодні міністр фінансів США Герні Полсон також говорив про те, що найгірший період кризи вже позаду. Водночас інвестор-мільярдер Джордж Сорос вважає, що вплив фінансової кризи на економіку лише починає проявлятися.

Новий російський прем’єр Володимир Путін вважає, що впродовж найближчих 10-15 років Росія має увійти до числа країн – лідерів за ключовими показниками якості життя, серед яких пан Путін назвав рівень доходів та соціального забезпечення, якість освіти та охорони здоров’я. Він також заявив, що за обсягами ВВП вже цього року Росія може випередити Велику Британію:

“Для сучасної Росії вже цілком звичними стали високі темпи зростання економіки та реальних доходів наших громадян. Обсяги нашого ВВП, обчислені на основі паритету купівельної спроможності валют, становлять понад 2 трильйони доларів. Виходячи з цього показника, Росія посідає 7 місце у світі. Але, згідно із підрахунками міжнародних експертів, цього року Росія зможе подолати ще одну сходинку, і випередити одну із країн Великої Вісімки, Британію, за обсягами ВВП.”

За підсумками 2007 року Росію випереджають США, Китай, Японія, Індія, Німеччина та Британія. Всі ці заяви пан Путін зробив під час свого виступу у Державній Думі після його затвердження на посаді голови уряду. Найбільше питань депутатів до прем’єра стосувалися високих темпів інфляції, яку, зокрема, спровокували соціальні виплати, які почали здійснюватися із надлишків бюджетних надходжень від експорту російських нафти та газу. Оглядачі вважають, що дилема, як використати “нафтові” рублі і не знецінити їх, буде серед головних економічних викликів, що постануть перед новим російським президентом та прем’єром.