
Президент каже, що народ не помічає зростання доходів через політиків
Президент Віктор Янукович каже, що рівень життя в країні росте, але громадяни не помічають цього через політику. Експерти ж твердять, що із запланованих президентом реформ за два роки виконано лише третину.
"Незважаючи на те, що економічний розвиток, як і у всьому світі, пригальмувався, ми бачимо, що основи життя, основи благополуччя, тобто доходи громадянина ростуть", - заявив Віктор Янукович під час засідання парламентського комітету з економічних реформ. Він також сказав, що нинішня 15-відсоткова динаміка зростання зарплати має зберегтися і у майбутньому.
Те, що таке покращення добробуту залишається непоміченим пересічними громадянами, президент пояснює заполітизованістю життя в Україні і тим, що люди дослухаються до оцінок опозиції.
"Настільки знову людям забили голови політики, що люди вже знову почали, як кажуть, втрачати орієнтири", - вважає пан Янукович.
Ці заяви президента збіглися з оприлюдненням даних від незалежних дослідників, присвячених Міжнародному дню боротьби із бідністю. За словами завідувача відділу рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Людмили Черенько, абсолютна бідність в Україні дійсно дещо зменшується, проте показники відносної бідності зростають.
"Незважаючи на те, що економічний розвиток, як і у всьому світі, пригальмувався, ми бачимо, що основи життя, основи благополуччя, тобто доходи громадянина ростуть"
Віктор Янукович, президент України
За міжнародним критерієм бідності - 5 доларів США на добу на особу - український показник зменшився від 2,5% до 1,7% - каже Людмила Черенько. Проте якщо порахувати, яку частку своїх доходів українці витрачають на харчі, то якщо у 2010 році 60% доходів на продукти витрачали 41,2%, то зараз їхня частка збільшилася до 41,5%.
Крім того, за даними Програми розвитку ООН, в Україні зросла і частка людей, чиє споживання фактично нижче прожиткового мінімуму. За словами представниці Програми Катерини Рибальченко, якщо у 2010 році цей показник становив 23,5%, то минулого року він зріс до 25,8%.
Системні реформи: "гора породила мишу"
Економічні реформи, які були покликані забезпечити базу для зростання доходів пересічних українців, також є далекими від втілення, кажуть експерти.
Аналіз виконання задекларованих ще влітку 2010 року пунктів амбітної програми перетворень "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава 2010-2014" показав, що за половину свого президентського терміну Віктор Янукович виконав не більше третини власної Програми реформ, каже головний економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Володимир Дубровський. Як каже експерт, найбільшого успіху досягнуто за тими напрямками, де у здійсненні реформ були зацікавлені потужні промислово-фінансові групи.
"Якщо дивитися з точки зору амбітного завдання модернізації країни, виконання [президентської програми реформ] в цілому провалене"
Володимир Дубровський, CASE Україна
"Якщо дивитися з точки зору амбітного завдання модернізації країни, а саме так свого часу позиціонувалася ця Програма, то її виконання в цілому провалене. Певні покращення, які подекуди відбулися, мають здебільшого технічний характер і не здатні змінити загальний тренд. Реформи змінюють відносини, а все решта - це просто заходи економічної політики", - каже Володимир Дубровський.
Як вважає експерт, останні два роки показали, що системні реформи, які змінюють саму структуру економіки, неможливо втілювати, спираючись лише на вертикаль влади, адже підвищення конкурентоздатності та дерегуляція несумісні з монополізацією влади чи ресурсів.
Серед найбільших провалів у економічних реформах за останні два роки головний економіст CASE називає відсутність прозорої та легітимної земельної реформи і приватизації землі, провал з підписанням фактично готової угоди про зону вільної торгівлі із ЄС і підписання аналогічної угоди з СНД з низкою ключових для України обмежень та винятків.
Володимир Дубровський також вважає, що "реформи", які багато обговорювалися, - податкова та пенсійна - насправді такими не були, адже вони нічого не змінили у принципах відносин підприємців та пенсіонерів із державою.





