Чи повернуться українці до "запорожців", якщо на європейські авто буде вище мито?
Величезний торговельний дефіцит і бажання "відвоювати" вітчизняний ринок у кращих за якістю та, досить часто, дешевших імпортних товарів, змушує керівництво України шукати шляхи зменшення імпорту товарів, одним із яких може бути підняття імпортних мит на понад три сотні товарів. Проте для цього Київ має провести складні переговори із СОТ.
За повідомленням бізнесової агенції Reuters, українські урядові пропозиції щодо підвищення мит були розіслані членам Світової організації торгівлі 14 вересня із грифом "таємно". Ані в уряді, ані у штаб-квартирі СОТ у Женеві цієї інформації не коментують.
Водночас те, що у Єврокомісії вже скритикували наміри України підвищити імпортні мита лише через чотири роки після того, як вона приєдналася до СОТ, вказує на те, що така ініціатива українського уряду таки існує. Більше того, за попередніми підрахунками Єврокомісії, може йтися про європейський експорт до України на суму у близько 2 мільярдів євро, із якого майже 40% - продукція автомобілебудування. У Єврокомісії також нагадують, що лише нещодавно Україна завершила переговори щодо створення зони вільної торгівлі з ЄС, і, як кажуть українські високопосадовці, очікує на те, що ця угода набуде чинності.
"Ці останні дії в рамках СОТ та їхній вплив на двосторонню торгівлю дуже складно узгоджуються із зобов’язаннями України рухатися до вільної торгівлі з ЄС. ЄС очікує, що Україна поважатиме зафіксовані в угоді положення, інакше це серйозно поставить під питання бажання України просуватися далі в процесі створення зони вільної торгівлі", - заявив Клацнути УНІАН Джон Кленсі, речник комісара з питань торгівлі Єврокомісії.
"Ці останні дії в рамках СОТ та їхній вплив на двосторонню торгівлю дуже складно узгоджуються із зобов’язаннями України рухатися до вільної торгівлі з ЄС"
Джон Кленсі, речник комісара ЄС з питань торгівлі
Серед товарів, імпортні мита на які хотів би підвищити Київ, крім авто, - харчі, побутова техніка і навіть квіти. Reuters наводить коментар неназваного представника СОТ, який каже, що самі переговори про можливість зміни умов членства та перегляду розмірів мит передбачені у процедурах СОТ, проте довжина запропонованого Україною списку - 350 товарів - є безпрецедентною. Раніше відповідна стаття із Генеральної угоди про тарифи і торгівлю, правонаступницею якої є СОТ, застосовувалася одночасно не більше, як для 10 товарів одночасно.
Про наміри розпочати переговори про внесення змін до умов своєї участі у СОТ в українському уряді почали говорити ще рік тому. За цей рік дефіцит торговельного балансу України зріс на понад 50%.
Згідно із даними Державної служби статистики, за січень-серпень цього року Україна імпортувала товарів на 8,659 мільярдів доларів більше, ніж експортувала. Причому лише за місяць - від липня поточного року - цей показник погіршився майже на 2 мільярди доларів.
В уряді пояснюють це економічною кризою у Європі, яка є другим найбільшим торговельним партнером України, і падінням попиту на український експорт.
Проте дві третини нинішнього від'ємного торговельного сальдо України припадають на торгівлю з Росією. За січень-липень Україна експортувала до Росії товарів на 10,278 мільярдів доларів, а імпорт із Росії склав майже 16 мільярдів доларів. Такий дисбаланс у майже 6 мільярдів доларів утворюється переважно від імпорту російського газу.
Протекціонізм чи бажання наповнити бюджет?
Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин каже, що бажання українського керівництва отримати більше надходжень від імпортних мит є зрозумілим, але ціна цих додаткових надходжень може виявитися надто високою. З іншого боку, каже експерт, можливо, Київ просто виставив максимальні вимоги, аби потім зробити "поступку" і погодитися на перегляд значно меншої кількості мит на товари, виробництво яких в Україні має значну підтримку, наприклад, авто:
"Таке враження, що це зібрали побажання від усіх міністерств, і відправили їх до СОТ, сподіваючись, що хоч кілька можуть пройти, і що виторгувати можна буде якщо не 350, то хоч десяток позицій"
Василь Юрчишин, Центр Разумкова
"Світова організація торгівлі допускає перегляд мит, але не так масово. 350 товарів - це надзвичайно багато. Таке враження, що це зібрали побажання від усіх міністерств, і відправили їх до СОТ, сподіваючись, що хоч кілька можуть пройти, і що виторгувати можна буде якщо не 350, то хоч десяток позицій. Але саме тут і є небезпека, бо СОТ вимагає не тільки подавати список товарів на підняття мита, але й ґрунтовне пояснення, чому саме цей товар є важливим для підтримки торговельного балансу чи для підтримки конкурентних позицій", - каже Василь Юрчишин.
Керівник Центру економічних досліджень в Інституті економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан також вважає, що якщо подібна ініціатива уряду і існує, то вона пов'язана радше із лобістськими зусиллями представників певних галузей, спрямованими на захист ринку від імпортних товарів, які є більш конкурентноздатними у порівнянні із українськими, аніж із бажанням уряду наповнити бюджет. Адже, каже експерт, більше надходжень приносять не мита, якими обкладається імпорт, а ПДВ на цей імпорт:
"Основні доходи від імпорту до бюджету формуються не від ввізних мит, а від податку на додану вартість. У цьому сенсі вищі тарифи означають зменшення надходжень до бюджету, адже було б зібрано менше ПДВ. А якщо хочеться змінити платіжний баланс, то тут, радше, треба щось робити із валютно-курсовою політикою", - вважає Вероніка Мовчан.
Крім того, як каже експерт, "не можна вимагати підвищити ставки, не запропонувавши нічого навзаєм, треба обов'язково домовлятися про поступки стосовно інших товарів".
Тимчасові рішення і фундаментальні проблеми
Загалом, хоча СОТ і передбачає можливість перегляду умов для окремих країн, зокрема, і щодо підвищення мит, Україні було б варто не відходити від ліберального торговельного режиму, а шукати інші шляхи до підвищення конкурентноздатності своїх товарів, аби, як каже Вероніка Мовчан, сам покупець мав можливість "проголосувати гаманцем" за той чи іншим товар
"Пам'ятаєте історію, коли під час попередньої кризи запровадили надбавку до ввізного мита на два продукти - авто і холодильники - впродовж шести місяців. Було скорочення імпорту, але внутрішній попит не змінився"
Вероніка Мовчан, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
"Пам'ятаєте історію, коли під час попередньої кризи запровадили надбавку до ввізного мита на два продукти - авто і холодильники - впродовж шести місяців. Було скорочення імпорту, але люди не пересіли на вітчизняні авто і не стали купувати вітчизняні холодильники, - внутрішній попит не змінився", - нагадує Вероніка Мовчан.
Василь Юрчишин також вважає, що навіть у разі, як імпортні мита на певні товари і будуть підвищені в результаті переговорів Києва із СОТ, то на загальний стан торговельного балансу це навряд чи суттєво вплине, адже проблема є не тільки у імпорті, але й тому, що експортує Україна:
"Якщо у структурі експорту домінують товари із низькою доданою вартістю, напівсировинні товари, якщо країна дуже залежна від імпорту, як технологічного, так і споживчого, то дуже важко сподіватися, що такого роду ініціативи призведуть до сутєвих змін у платіжному балансі. Вони можуть мати лише тимчасові наслідки, тоді як Україна потребує суттєвих структурних змін", - каже Василь Юрчишин.
