Газовий конфлікт між Росією та ЄС: Україна між двох вогнів

Газові відносини у трикутнику Росія-Україна-ЄС стають дедалі більш заплутаними

Глибока економічна криза у Європі, режим жорсткої економії та скорочення економіки, і, відтак, падіння попиту на газ у Європі змушує європейські країни шукати шляхів зміни контрактів із російським Газпромом, більшість із яких укладена на тривалий термін.

Цьому пошуку сприяє і поява на європейському енергетичному ринку дешевшого скрапленого чи сланцевого газу зі спотового ринку.

"Ми вважаємо, що умови, які існували на газовому ринку кілька десятиліть тому, кардинально змінилися через появу спотового ринку газу та поставок сланцевого газу на світовий ринок", - заявив віце-президент Європейської комісії з питань конкуренції Хоакін Альмунья на засіданні Європарламенту.

Рівно рік тому, у вересні 2011, із санкції Єврокомісії в офісах Газпрому, розташованих у низці європейських країн, було проведено обшуки. У Єврокомісії пояснили це тим, що європейських "дочок" Газпрому підозрюють у порушенні антимонопольного законодавства.

Тепер Єврокомісія Клацнути оголосила про початок перевірки Газпрому на предмет порушення ним антимонопольного законодавства на газових ринках Центральної та Східної Європи.

На цей крок дуже жорстко Клацнути відреагував президент Росії Володимир Путін, згадавши заразом і про минулорічні обшуки у представництвах Газпрому в Європі. Твердячи, що Росія та ЄС не перебувають у стані торгівельної війни, російський президент, водночас, звинуватив керівництво Євросоюзу у тому, що воно намагається вирішити власні економічні проблеми за рахунок Росії.

"Об'єднана Європа хоче зберегти політичний вплив, і щоб ми за це ще й трошки заплатили", - заявив російський президент. Раніше подібні припущення Володимир Путін робив лише стосовно України.

Втім, безвідносно до різких заяв російського президента, після перегляду контрактів Газпром ще у першому півріччі був змушений повернути європейським клієнтам майже 2 мільярди євро. У другому півріччі, як повідомив заступник голови Газпрому Олександр Медведєв, ця сума буде меншою, але так само істотною - близько 1 мільярду євро. Більша частина цих коштів дістанеться німецькій E.On, яка є одним із ключових партнерів Газпрому у Європі. Цій компанії у першому півріччі цього року Клацнути вдалося потроїти прибутки лише за рахунок перегляду контрактів із Газпромом.

Вперед, до минулого?

Єврокомісія підозрює "Газпром" в створенні перешкод для конкурентів на газовому ринку Центральної та Східної Європи, а також у встановленні несправедливих цін для своїх клієнтів, прив’язуючи їх до цін на нафту. Приблизно такі ж претензії до контрактів із Газпромом, укладених у січні 2009 року за прем'єрства Юлії Тимошенко, має і Україна. Українська влада на чолі із президентом Віктором Януковичем вже два з половиною роки безуспішно намагається переконати Москву змінити ці контракти, знизивши ціни та переглянувши формулу, за якою формується ціна на газ.

Виглядає, що нині Європа опинилася у ситуації, яка дещо нагадує українську. Якщо раніше європейські представники говорили лише про політичні мотиви суду та ув'язнення Юлії Тимошенко, яку засуджено до 10 років позбавлення волі за перевищення службових повноважень під час підписання газових угод 2009 року, то тепер у Європі почали оцінювати обставини, за яких з'явилися чинні україно-російські газові контракти.

Наприклад, під час візиту до Києва генеральний секретар Ради Європи Турбйон Ягланд, коментуючи ув'язнення Тимошенко, заявив, що під час підписання контрактів, за які її засудили, на неї чинився "колосальний тиск".

"На мій погляд, цього судового процесу взагалі не мало бути. Мова йде про суто політичну відповідальність за підписання газового контракту із Росією. Я чудово розумію, що існують різні погляди щодо наслідків цієї угоди. Але ті, хто вважають договір неприйнятним, мають запропонувати це питання для обговорення у парламенті, а не подавати на колишнього прем'єра до суду. Треба пригадати умови, в яких Тимошенко мала підписати цей міжнародний договір. На неї чинився колосальний тиск. Росіяни погрожували припинити постачання газу на Захід", - заявив генсек Ради Європи.

Про цей тиск, несправедливість контрактів та серйозність наслідків Київ попереджав Брюссель ще у 2008 році - каже тодішній керівник Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Вадим Трюхан. У відповідному листі українські дипломати тоді інформували Брюссель, проте були прикро вражені відповіддю:

"Я особисто писав цього листа, який підписувала тодішня прем'єр-міністр Тимошенко, на адресу Баррозу. Це було у дні першої енергетичної кризи. Ми тоді пропонували створити спільну систему попередження можливих збоїв у постачанні, надіслати європейських експертів на східні кордони України, щоб вони бачили, скільки російського газу входить до України, і на західний кордон, щоб бачити, скільки виходить. І третя наша пропозиція полягала у спільному веденні контрактних переговорів із Росією. Відповідь була дуже швидка, але, не побоюся цього сказати, настільки непрозорлива, що я просто такого не очікував. Її зміст полягав у тому, що все це дуже добре, але розбирайтеся із Росією самі. І тільки після другої "зимової війни" почався хоч якийсь діалог, почали надсилати експертів", - пригадує експерт. Пан Трюхан сподівається на те, що економічна криза змусить ЄС подивитися на питання отримання газу із Росії глибше, ніж тоді.

Пани чубляться...

З того часу всі конфліктогенні фактори в україно-російських газових відносинах зберігаються незмінними - каже директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич. Серед них він називає ціни на російський газ для України, що залишаються незмінними, обсяги запасів газу у сховищах, які Україна зараз відмовляється поповнювати власним коштом для підстраховки російських поставок у Європу, а також загальні обсяги імпорту російського газу до України, які лише за вісім місяців 2012 року скоротилися на 34%.

Але те, що тепер до газової суперечки з Газпромом долучилася і Європа, буде працювати як стримуючий фактор у конфлікті між Києвом та Московю - вважає експерт.

"Є один ключовий момент, через який сторони (Україна та Росія - ред.) будуть довго думати, перед тим, як провокувати новий конфлікт, - це позиція європейської сторони. Європейська сторона довела у 2009 році, що вона не погоджується з жодною стороною, і їй байдуже, хто правий у цьому конфлікті, для неї важливо, щоб європейські споживачі стабільно отримували газ і тепло, що виробляється із цього газу. Наслідки конфлікту зараз були б дуже серйозними, і призвели б до подальшого скорочення імпорту російського газу Європою, бо російська сторона, як ми бачимо, не дуже розуміє нові реалії європейського газового ринку, або не хоче з ними погоджуватися", - каже Дмитро Марунич.

... а чуби тріщать

Хоча об'єктивних причин для нового газового конфлікту між Україною та Росією наразі не існує (бо сторони зберігають незмінними свої переговорні позиції), газова суперечка між Москвою та Брюсселем може стати каталізатором такого конфлікту, у якому Київ опиниться між двох вогнів, - вважає незалежний експерт з питань енергетики Володимир Саприкін. Він нагадує про надзвичайно жорстку реакцію російського президента Володимира Путіна на початок розслідування діяльності Газпрому у Східній Європі, а також на те, що і сам Газпром як компанія перебуває не у найкращому стані. У першому кварталі цього року чистий прибуток російського газового монополіста скоротився майже на чверть, а нещодавно Газпром вирішив призупинити покупку газу у незалежних видобувачів, закриваючи експортні контракти власними силами.

На думку пана Саприкіна, Україна мала б цікавитися тим, чим завершиться європейсько-російська суперечка, адже якщо буде доведена недобросовісна конкуренція Газпрому у країнах Східної Європи, це можна буде використовувати як аргумент для винесення власної контрактної суперечки до Стокгольмського арбітражу.

"Якщо будуть знайдені порушення європейського законодавства, якщо до Газпрому будуть застосовані санкції, - хоча я маю сумніви у тому, що це будуть фінансові штрафи на мільярди доларів, радше, це будуть жорсткі рекомендації Газпрому змінити свою поведінку у відповідності до європейського законодавства, - Україна, якщо вона добереться до Стокгольмського суду, зможе використовувати ці висновки, аби довести, що вона має несправедливий контракт із Газпромом", - каже Володимир Саприкін.

Утім, якими б не були прогнози експертів на найближчу зиму, вони погоджуються у тому, що вирішення газових суперечок із Росією було б для України набагато легшим, якби вона була членом ЄС, або хоча б виконувала зобовязання, взяті на себе при підписанні другого пакету вимог Європейської енергетичної хартії, адже тоді, кажуть експерти, покупку російського газу можна було перенести із західного на східний кордон України.