Блог психолога: чи можна здобути харизму?

У будь-якому колективі завжди є люди, які вирізняються з-поміж інших якоюсь особливою притягальною силою. Вони не обов'язково мають бути найгарнішими, найуспішнішими, найбагатшими. Але чомусь здається, що саме так є, що їм завжди таланить в усьому. Принаймні до них тягне, немов магнітом.

Хоча самі ці яскраві особистості, на перший погляд, нічого особливого не роблять, щоб зачаровувати інших.

Харизмат з велосипедом

То що ж, харизматичним треба народитися?

У християнській традиції харизма, тобто здатність бути в центрі уваги, вважалася одним з дев'яти дарів Святого Духа.

У давньогрецькій міфології харизматами називали богинь витонченості і краси.

Сучасні психологи не вважають харизму, на відміну від характеру, вродженою якістю.

На думку одного з батьків соціології, німця Макса Вебера, харизматична поведінка, як правило, проявляється і закріплюється у ранньому дитинстві за сприятливих для неї умов.

Образно кажучи, стати харизматичними особистостями більше шансів мають - ті, у кого в дитинстві був велосипед.

Хоча я особисто знаю чимало прикладів, коли в безперечні соціометричні зірки вибивалися саме люди з бідних родин. Тобто ті, хто ще змалечку добре засвоїв, що то таке - не мати змоги отримати бажаного.

Але вони не скаржилися на несправедливість долі, а сприйняли це як виклик.

Вирішили не ображатися все життя на батьків, а вивчилися, заробили грошей і купили-таки собі омріяні велосипед, ляльку Барбі чи ще якісь раніше не доступні речі. Причому, в прямому сенсі.

Так, після моєї поради незадоволений життям дорослий чоловік поїхав на власному "Мерседесі" до магазину іграшок. Там купив собі автомобіль з дистанційним керуванням і нарешті відчув себе повністю щасливим.

Хочеш на море - не сиди на дачі

Отже, прислухатися до власних бажань і навчитися ставити їх на перше місце - головна передумова на шляху до харизми.

Адже в її основі - впевненість у собі, власній значимості і правоті. А тепер згадайте, як ми зазвичай ставимося до того, чого нам хочеться - навіть у дрібницях? Я б підкреслила - особливо у дрібницях!

Наприклад, хочемо на сніданок омлету зі шпинатом і запашної кави - як у кафе біля офісу. Натомість доїдаємо за малим вівсянку.

Коли ж після дитсадка добираємося до роботи, в кафе вирішуємо не йти. Традиційні відмовки - дорого, довго, та й чого я туди піду, вже поснідавши.

Насправді ви хотіли іншого початку дня - але сьорбаєте сіру рідину з офісного кавового автомату. І день здається таким самим сірим і безрадісним.

Іще приклади.

Хотіли поїхати на море - сидите на дачі (просила мама).

Мріяли про авто - друзі відмовили брати його в кредит.

Вкотре повернули на полицю бажані туфлі на підборах - купили зручні балетки.

Начебто правильно все робите. Але згаслий погляд, обличчя без виразу й опущені плечі одразу видають у вас пересічного члена суспільства, до якого нікому немає діла.

Принци обирають принцес?

Все логічно: чому ви маєте бути цікавими комусь, якщо ви не цікаві самим собі?

Для харизматичних людей їхні прагнення й інтереси - понад усе.

Це не означає, що вони лізуть напролом і розштовхують інших ліктями. Просто вони звикли заявляти про власні бажання, а оточуючих привчили рахуватися з ними.

Їм зовсім не притаманна ота фальшива сором'язливість, яку більшості прищеплювали в школі.

Промовчати, не висовуватися, спочатку думати про інших, потім про себе.

Якщо ви знайшли у себе цю "чесноту", намагайтеся якомога скоріше її позбутися.

Може, скромність когось і прикрашає. Але частіше стає інструментом маніпуляції з метою добитися від вас такої поведінки, як потрібно комусь.

Вивчена успішність - наслідок перемог

Дехто може дорікнути, мовляв, чи не є харизматична особистість в моєму розумінні звичайним нахабою й егоїстом?

Різниця у тому, що лідер симпатій, на відміну від невихованої людини, ніколи не прагне досягти чогось за чужий рахунок, не зазіхає на чиюсь свободу.

Просто він не хоче терпіти й чекати з моря погоди, а воліє робити те, що може у тих обставинах, які має.

І як казав Чехов: навіщо вигадали слово "егоїст", коли вже є слово "людина"?

У процесі методичного виконання власних бажань з'являється так звана вивчена успішність - звичка перемагати.

Або як ми це називаємо - харизма.

На відміну від ситуативних переможців - тих хто "йде по трупах", харизматик великодушний і щедрий.

Задоволений власним життям, він охоче допомагає іншим. Саме тому до таких людей, котрі не бояться жити за власними правилами, тягнуться інші.