Історичний блог: англійський парк на поліському болоті

Він одним із перших кружляв літаком над Волинню та їздив на американському авто Поліссям.

Саме там поляк за походженням, французький граф і житель Волині володів прибутковим господарством, жив у модерному палаці. Маєток "вічного" холостяка відвідувала "найгарніша жінка епохи". А взагалі аристократ рідко приймав гостей у резиденції, розташованій у чинному селі Зірне на Рівненщині.

З палицею в руках він повільно прогулювався п'ятикілометровою алеєю у формі лабіринту. Будь-хто міг легко заблукати там, тільки не він - господар маєтку.

Перед смертю Емануель Малинський важко хворів на астму і приїздив у Зірне частіше, ніж у молоді роки.

Підстаркуватий чоловік у супроводі лікаря мало нагадував відомого колись графа. А його пишний маєток пізніше перетворили на санаторій.

Палац Малинських - модна резиденція ХІХ століття

Батько Емануеля - Михайло Малинський - успадкував поліське Березне, але своє помешкання облаштував за декілька кілометрів поруч. Триповерховий палац з вежами, балконами та елементами неоготики був у тренді архітектурної моди. Польський науковець Рішард Мозгол вбачає у красі будівлі "амбіції та жіночу руку" його дружини - Анни Врангель.

Інтер'єр палацу прикрашала ліпнина. Стіни з картинами оббили тканинами. Очевидців вражав протяжний зал, розділений на дві частини вільно стоячими колонами.

Розкішну резиденцію Емануель Малинський називав "замком", а прислуга та селянські діти - навіть "замчищем". Це пов'язують з адресою палацу - вулиця Замкова, 38.

Подарував коханій парк

Навколо палацу заклали парк. Польський дослідник замків та особняків Роман Афтаназі визначив його "хоч і відносно молодим, але найгарнішим на Волині".

Парк спроектували в англійському стилі, де обов'язковими елементами були озеро або річка, широкі світлі лани та групи листяних дерев.

Перед глядачем, що гуляв доріжками, періодично відкривалися ефектні краєвиди. У зірненському парку перелік немісцевих дерев складали старі туї поруч палацу, веймутова сосна, каштан кінський, клен канадський. Переважали тополі, росли дуби, ясени та невелика кількість ялин. Жасмин додавав ароматного запаху, а бузок, первоцвіти та глід - різнобарв'я.

Вночі карбідні ліхтарики освітлювали доріжки з лавочками. Певні локації засадили грабами, створюючи огорожу. Парк пильнувала неозброєна охорона.

Згідно з легендою, Анна Врангель любила осінь, тож чоловік подарував парк. Відтоді, щороку восени, багряне кленове листя на деревах та алеях нагадує місцевим жителям про їхнє кохання.

Парк Малинських спроектував англійський інженер?

Поруч з палацом викопали ставок неправильної форми. Посередині насипали острівець, а на ньому спорудили альтанку.

Туди плавали човнами або ходили мостиками. В озері водилися різні види риб, зокрема форель. Поруч розташовувався звіринець з ведмедем, вовком, павичем.

Парк Малинських заклав автор Уяздового парку у Варшаві - свідчили місцеві перекази. Натомість, Рішард Мозгол припускає, що у Зірному працював не творець варшавського парку, а розробник ставка - англійський інженер, сер Вільям Хірлейн Ліндлейн.

Ймовірно, цей спеціаліст запроектував водні комунікації у непростій болотистій місцині. Інші джерела свідчать, що осушення також проводили під час поліської експедиції російського геодезиста Йозифа Жилінського.

Без єдиного ансамблю

Поруч з парком височіє водонапірна вежа, яка функціонує донині. Дослідники припускають, що гвинтову драбину всередині створив майстер з Англії.

Неподалік палацу побудували двохповерхову електростанцію. Вона забезпечувала струмом панське помешкання, водонапірну вежу, спиртзавод, а пізніше - солдатські казарми. Навпроти розмістили господарчу будівлю.

Михайло Малинський успішно організував роботу фільварку, побудував винокурний завод.

Поблизу парку був фруктовий сад, оранжерея, а у лісі - пасіка. Згодом прибуток приносили лісопильний та цегляний заводи, а також розведення військових коней.

Романтика ХІХ століття отримала відображення в тих спорудах, але разом з палацом всі вони не складали єдиного ансамблю.

Волинському графові заздрили у Парижі

Подружжя Малинських довго чекало на первістка. Анну Врангель вважали безплідною, але у 46 років вона народила хлопчика. З дитинства Нельо звик до розкоші - це йому облаштували звіринець. На доважок хлопцю щастило.

Емануель успадкував графський титул, маєток, нерухомість і колекцію мистецьких творів та книг від французького дядька-мільйонера.

Польський аристократ, що народився на Волині, більшість часу проводив у Європі. У Парижі граф відвідував світські заходи, займався спортом, мандрував світом. Йому заздрили багаті французи.

Ненависник жінок та відомий літератор виховав племінника у тому ж дусі - граф Малинський залишився одинаком і публікував роздуми на суспільно-політичні теми.

Літак, американський форд і паризька красуня

Емануель захоплювався авіацією і був одним із найкращих авіаспеціалістів. Він купив літак, прилітав у Зірне, де біля парку обладнали злітну смугу.

У поліський маєток пригнали американський "Форд", для якого висипали та засіяли травою дорогу. Там забороняли їздити возами.

Крім автівки, граф використовував бричку, фаетон, кабріолет - залежно від мети поїздки. Пана супроводжували фурмани, що одягали форму відповідно до сезону.

Невисокий, худорлявий Емануель був самозакоханим і багато вимагав від жінок. Європейські газети писали про його роман з французькою балериною Клео де Мерод. Їй надсилали любовні листи мільйони прихильників, проте "…Клео танцюватиме для польського аристократа з Волині" - повідомляли заголовки передовиць.

Чи танцювала - невідомо, але декілька разів відвідала поліську резиденцію графа.

Пам'ятка садово-паркового мистецтва

Самотній Малинський помер у швейцарській Лозанні. Згідно із заповітом, черниці приїхали у Зірне, щоб організувати притулок для сиріт. Проте не встигли - західну Україну захопили більшовики, які у панському господарстві розташували машинно-тракторну станцію.

Палац пережив війну, однак згорів після її закінчення. В електростанції, кухні та інших будівлях невдовзі заснували санаторно-оздоровчий комплекс для хворих на легеневі недуги.

Нині там туберкульозна лікарня.

Про часи Малинських нагадують сторічні клени, ялини, сосни, а також кріплення для ліхтарів та будівлі.