Чому Росія не може вибити українські війська з Курщини - західні ЗМІ

Попри свою вогневу міць, яка суттєво переважає українську, Росія ось уже кілька тижнів не може витіснити ЗСУ зі своєї території. Основними причинами західні ЗМІ називають брак особового складу та інші пріоритети Москви.

Видання New York Times посилається на західних чиновників, які твердять, що причина, з якої Росія досі не змогла відбити наступ на Курщині, полягає не лише у нестачі особового складу та розвідувальних даних на полі бою, а скоріш в інших пріоритетах президента Володимира Путіна.

"Путін зосереджений на Донбасі", - цитує видання генерала Онно Айхельсхайма, начальника штабу оборони Нідерландів, який додав, що Курськ на цей момент має менше значення для російського лідера.

Подібну думку висловлює й Associated Press. Видання пише, що Путін, здається, не розглядає український наступ - або принаймні створює таке враження - як серйозну загрозу, щоб виправдати відведення військ з Донбасу.

"Путін зосереджується на розпаді української держави, який, на його думку, автоматично зробить будь-який територіальний контроль неактуальним", - цитує видання Тетяну Станову, старшу наукову співробітницю Євразійського центру Carnegie Russia.

Український наступ на Курськ заскочив Росію зненацька, але вона досі більше прагне захопити Покровськ, який є ключовим логістичним центром на Донбасі, тому вона не спішить виводили війська з цієї ділянки фронту, кажуть західні офіційні особи та військові експерти.

"Мета російського літнього наступу - принаймні захопити Покровськ", - цитує NYT полковника Маркуса Рейснера, який курує розвиток сил у головній військовій академії Австрії та уважно стежить за війною.

За три тижні після початку українського наступу на Курщині повільні, але послідовні успіхи Росії поблизу Покровська лише посилилися, твердять чиновники.

"Будь-яке ослаблення російського наступу, спричинене будь-яким передислокуванням, не помітне", – каже полковник Рейснер.

Відповідь Москви на український наступ

Водночас Москва таки почала відповідати на наступ на Курщині, нещодавно перекинувши туди тисячі своїх військ і погрожуючи вжити заходів у відповідь.

Українська операція "мала шокуючий вплив на росіян", заявив 15 серпня Крістофер Г. Каволі, генерал армії США та головний командувач НАТО, виступаючи перед Радою з міжнародних відносин.

Але він додав: "Це не триватиме вічно. Вони зберуться і відреагують відповідно".

Офіційні особи та експерти кажуть, що коли українські війська швидко перетнули кордон 6 серпня, росіяни на Курщині не мали ані достатньої кількості людей, ані досвіду, ані зброї для швидкої оборони.

Розвіддані, надані західними союзниками, дали Україні чіткішу картину розташування російських військ у регіоні та допомогли їм вирішити, що можна взяти під контроль без особливого опору, вважає Микола Соков, колишній російський і радянський дипломат, який зараз є старшим науковим співробітником Віденського центру з питань роззброєння та нерозповсюдження зброї в Австрії.

Також спочатку не було очевидно, хто має формувати російську відповідь. Тепер це доручили ФСБ, а не генеральному штабу російських військ, який відповідає за схід України.

Без чіткого командувача росіяни є більш пасивними, що дозволило українцям розширити свій плацдарм, каже Ральф Ф. Гофф, колишній старший співробітник ЦРУ, який служив у Східній Європі та колишньому Радянському Союзі.

Українські війська контролюють близько 100 населених пунктів у Курській області та взяли в полон майже 600 російських військових, заявив у вівторок Олександр Сирський.

Ці цифри неможливо перевірити незалежно, наголошує NYT.

Але тепер Росія, схоже, планує довготермінову конфронтацію на кордоні з Україною, згідно з аналізом оборонної розвідувальної компанії Janes. Реакція Москви, як твердить аналіз, була "дещо повільною, але, тим не менш, методичною та ретельною".

Росія розгорнула ударні вертольоти в Курську і нещодавно посилила артилерійські удари по українських військах, каже Соков.

У вівторок міноборони Росії заявило, що за добу на Курщині вбиті 400 українських військових та знищено 30 одиниць техніки. Це твердження також неможливо перевірити незалежно, але генерал Сирський також визнав, що Росія наразі розгорнула в регіоні 30 000 військових і щодня ще більше посилює своє угруповання.

В основному це резервні підрозділи та війська з районів на півдні та північному сході України, які не є частиною основного наступу Москви на Покровськ. За оцінками американських чиновників, Росії потрібно щонайменше 50 тисяч військових, щоб витіснити українські війська з Курщини.

Але, як каже полковник Рейснер, російське підкріплення вже "помітно сповільнило" український наступ в регіоні. І, схоже, Москва вважає, що відвести достатньо ресурсів для повного відбиття вторгнення на тактично незначущу територію було б не найкращим використанням її військової міці - особливо тому, що це змушує Україну витрачати власні сили, щоб утримувати територію.

"Якщо ви кидаєте все, що у вас є, на Курськ, то ви граєте в українську гру", - цитує NYT Сокова.

AP також каже про те, що перекидання військ на Курщину відбувається з урахуванням того, щоб не послаблювати наступ на Донбасі.

"Групуючи сили для протидії вторгненню України, Росія робить усе можливе, щоб уникнути відведення підрозділів з власного наступу на Донбасі, - цитує видання Найджела Гулда-Девіса з Міжнародного інституту стратегічних досліджень. - Наразі Росія вважає, що вона може стримувати загрозу на власній території, не ставлячи під загрозу свою найважливішу мету в Україні".

Применшення значення наступу на Курщині

Водночас АР пише, що зосередившись на захопленні чотирьох регіонів України, Путін намагався применшити значення українського наступу на Курщині.

"Замість того, щоб згуртувати населення проти загрози батьківщині, Кремль прагне применшити це вторгнення", - цитує видання Гулда-Девіса.

Державна пропагандистська машина намагалася відвернути увагу від очевидного військового провалу, зосередившись на зусиллях уряду допомогти понад 130 000 мешканців, які залишили свої домівки.

Контрольовані державою ЗМІ подають наступ на Курщині як доказ агресивних намірів Києва та ще один елемент того, що вторгнення Росію в Україну 24 лютого 2022 року було виправданим.

Тетяна Станова зазначає, що хоча багато жителів Курська можуть злитися на владу, загальні настрої в країні насправді можуть її підтримувати.

"Хоча це, безумовно, удар по репутації Кремля, навряд чи це спричинить значне зростання соціального чи політичного невдоволення серед населення, - цитує її АР. - Українська атака насправді може призвести до згуртування навколо прапора та зростання антиукраїнських і антизахідних настроїв".

Подальші плани Росії

Своїми інтенсивними бомбардуваннями України цього тижня Росія продемонструвала, що має більш ніж достатньо ударних безпілотників і ракет, щоб нищити українські війська - за умови, що Москва тепер має достатньо розвідувальних даних, щоб визначити, де вони перебувають, твердить NYT.

Але Соков наголошує, що Москва також має враховувати те, щоб не завдати шкоди власним громадянам на Курщині.

Також над регіоном витає привид можливої аварії на Курській атомній електростанції, розташованій приблизно за 40 км від бойових дій. Станція досі працює, хоч і вона не має захисного купола, і тому є вразливою, заявив Рафаель Гроссі, голова атомної агенції ООН після візиту туди у вівторок.

Якщо ядерний реактор буде вражений, "наслідки можуть бути надзвичайно серйозними", сказав він.

Цілком можливо, що Україна стримує частину своєї вогневої потужності на випадок, якщо вирішить здійснити другий раптовий наступ. Деякі російські військові блогери закликали Москву не надсилати великі підкріплення до Курська, бо це може зробити Росію вразливою в інших місцях, каже Дара Масікот, старша наукова співробітниця Фонду Карнегі за міжнародний мир у Вашингтоні.

За словами полковника Рейснера, російські авіаудари, які обрушилися на Україну цього тижня, ймовірно, частково мали на меті відвернути світову увагу від збентеження, пов’язаного з Курськом.

Але Кремль чітко дав зрозуміти, що ця операція не залишиться без наслідків.

"Такі ворожі дії не можуть залишитися без відповідної відповіді", - заявив журналістам у понеділок речник Кремля Дмитро Пєсков. - Відповідь обов’язково буде".

Нові ризики для України

Захопивши шматок російської території, Україна принизила Кремль і змінила поле бою. Але відвести деякі зі своїх найбільш боєздатних підрозділів зі сходу – це ризик для Києва.

"Все це несе в собі значні ризики, особливо якщо спроба розтягнути російські сили призведе до перерозтягнення менших українських сил", - цитує АР Бена Баррі, старшого наукового співробітника з наземних війн в Міжнародному інституті стратегічних досліджень.

Спроба створити плацдарм на Курщині ще більше розширить лінію фронту довжиною понад 1000 кілометрів та додасть викликів українським силам, яким бракує особового складу та озброєння. Захист позицій усередині Росії спричинить серйозні логістичні проблеми, а розтягнені лінії постачання стануть легкою мішенню.

"Російська система є дуже ієрархічною та жорсткою, тому їм завжди потрібно багато часу, щоб адаптуватися до нової ситуації, – цитує АР Ніко Ланге, старшого наукового співробітника Центру аналізу європейської політики у Вашингтоні, – але ми ще побачимо, як Україна зможе там утриматися, коли Росія адаптується і відповість із повною силою".